Житло і організація простору
Одним із перших типи житла греків у Надазов’ї виділив В. Бабенко в 1905 р. Основним критерієм його класифікації був будівельний матеріал. У ході польових досліджень 1960-1970-х рр. В. Наулко, Ю. Іванова і О. Будина обстежили на грецьких садибах споруди каркасної конструкції, старі зрубні будинки та споруди, зроблені з каменю та глиняно-солом’яної суміші (саман, лампач). До групи найбільш раннього житла переселенців, яке зберегло ще кримські будівельні техніки та планування, вони віднесли заглиблені в землю наземні будинки зі стінами з дерну, дерева; каркасні конструкції стін із різним заповненням; будинки з глиняних вальків, необпаленої цегли, каменю.
Існує певна дискусія щодо коріння житла маріупольських греків. На думку В. Наулка, деякі його елементи виявляють велику схожість із подібними спорудами Північного Кавказу, Криму і Балкан. Констатуючи велику схожість житла кримських татар із житлом греків, він вважає, що цей факт є наслідком впливу грецької культури на тюркську, а не навпаки, як вважали А. Анторінов (Аттарінов) та В. Бабенко. На балканські витоки грецького житла вказували і О. Будіна, Ю. Іванова, Б. Куфтін, причому останній також відзначав його зв’язок із закавказькими і малоазійськими традиціями.
Загалом, дослідники дійшли висновку, що у ХІХ ст. у Надазов’ї існував певний комплекс житла, який за будівельними традиціями, плануванням та опалювальною системою можна віднести до південноєвропейського типу, поширеного на Балканах. У той же час, домашнє начиння, своєрідне оздоблення кімнат вишитими рушниками (стенарь, тохма та ін.), довгими подушками (кубан, міндер) тощо, зберегло кримський, орієнтальний колорит. На зламі ХІХ-ХХ ст. будинки заможним грекам стали будувати російські та українські майстри. Це наклало відбиток на традиційну конструкцію та екстер’єр житла, систему опалення, а «міська» мода досить швидко призвела до суттєвих змін в інтер’єрі.
У старовинній оселі маріупольських греків були теплі сіні аят, у які виходила топка духової печі (фурну/фирин, суба), під спільним димарем знаходилося відкрите вогнище (кабіца, о(у)джах). В житловій кімнаті подекуди ще й у наш час можна побачити дерев’яний або глинобитний піл (курват, софа) на якому раніше спали, виконували роботу, їли за невисоким круглим столиком на чотирьох ніжках (трапез, суфра).
Детальніше про житло і господарчі споруди греків можна дізнатися також з робіт О. Будини, Ю. Іванової, А. Ковалівського, Л. Лиганової, І. Пономарьової, Н. Токія, А. Узуна та ін. На жаль, старовинна організація простору грецького населеного пункту, міська забудова і архітектура та інтер’єр грецького житла старого Маріуполя майже не досліджені.
Маргарита Араджионі
Бібліографія за темою:
Анторинов Ак. Домашний быт мариупольских греков // Известия Общества любителей естествознания, антропологии и этнографии.- Т.13.- Вып.1.- Труды этнографического отдела.- Кн.3.- Вып.1.- 1874.- с.44-47.
Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края.- Екатеринослав, 1905.- 144 c. Link: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=9
Бабенко В.А. Этнографическое описание Екатеринославской губернии // Вестник Екатеринославского земства.- 1905.- № 25- 31.- С.605-610, 631-637, 663-671, 695-703, 731-748, 769-775, 791-799.
Будина О.Р. Жилище болгар, греков, албанцев // Материальная культура компактных этнических групп на Украине. Жилище.- Москва : Наука, 1979.- С.83-129.
Будина О.Р. О некоторых особенностях развития жилища греков Приазовья// Итоги полевых работ ИЭ АН СССР в 1971 г.- Москва : Наука, 1972.- С.97-104.
Будина О.Р. Развитие жилища в этнически смешанной среде (по материалам греков Донецкой области) // Культурно-бытовые процессы на Юге Украины.- Москва : Наука, 1979.- С.92-126.
Весь Мариуполь. 1778-2008. Иллюстрированная историческая хроника: фотоальбом / Р.П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Ганешенко и др.; под ред. В.В. Маликова. – Мариуполь: СПД Маликов, 2007. – 320 с.
Греки России и Украины / Сост., отв. ред. Ю.В. Иванова. – СПб.: Алетейя, 2004. – 624 с.
Иванова Ю.В. Особенности формирования хозяйственного комплекса многонационального района Приазовья// Культурно-бытовые процессы на Юге Украины.- Москва : Наука, 1979.- С.74-92.
Иванова Ю.В. Формирование культурной общности народов Юго-Восточной Европы // Балканские исследования.- Москва : Наука, 1982.- Вып. 7.- С. 164-194.
Иванова Ю.В. Хозяйственный быт греков Приазовья // Итоги полевых работ ИЭ АН СССР в 1970 г..- М., 1971.- С. 130-139.
Ковалiвський А. Пiдземнi сховища зерна у Марiупiльських грекiв// Схiдний свiт.- Харкiв, 1928.- № 6.- С.261-264.
Культурно-бытовые процессы на юге Украины / АН СССР, Ин-т этнографии имени Н. Н. Миклухо-Маклая; [отв. ред. Ю. В. Иванова]. – Москва: Наука, 1979. – 189 с. Link: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0003637
Куфтин Б.А. Жилище крымских татар в связи с историей заселения полуострова.- М., 1925.- 80 с.
Лыганова Л.А. Поселения и жилища греков Приазовья (по материалам этнографических экспедиций) // Літопис Донбасу. Краєзнавчий збірник. – Вип. 7. – Донецьк, 1999. – С. 40–45.
Лыганова Л.А. Поселения, планировка усадьбы, типология архитектурных особенностей и интерьер греческого жилища в Приазовье (кон.ХІХ – нач.ХХвв.) // Проблемы археологии и архитектуры. – Т. 2: Архитектура. – Донецк–Макеевка, 2001. – С. 65–75.
Маріупольські греки. Скарби народної культури. Огляд грецької етнографічної колекції Маріупольського краєзнавчого музею. – Донецьк: ПП. «Астро», 2005. – 92 с.
Материальная культура компактных этнических групп на Украине : Жилище. – М. : Наука, 1979. – 191 с.
Наулко В.И. Развитие межэтнических связей на Украине.- Киев: Наук. думка, 1975.- 276 с.
Новик А. А. Греческие коллекции в собрании МАЭ – источник по традиционной культуре мариупольских греков // Культурное наследие народов Европы. Сборник Музея антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера) РАН. – LVII. – Санкт Петербург: Наука, 2011. – С. 243-288. Link: https://drive.google.com/file/d/1Pr2AjrtDMucIYnygyQmVnDQOXwWegtOE/view?usp=sharing
Пономарьова І. С. Народне житло та господарські споруди греків Приазов’я наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття // Матеріали до української етнології. – 2015. – Вип. 14. – С. 98-109.
Пономарьова І. С. Особливості поселень греків Приазов’я // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. пр. – 2007. – № 22. – С. 17–22.
Пономарьова І. С. Посуд та домашнє начиння греків Приазов’я // Народна творчість та етнологія. – 2017. – № 5. – С. 6-11.
Пономарьова І. С. Етнічна історія греків Приазов’я (кінець XVIII – початок XXI ст.). Історико-етнографічне дослідження. – Киiв: Реферат, 2006. – 300 с.
Проценко А. Д. Улицами старого Мариуполя. – Мариуполь, 2003. – 136 с.
Романцов В. Старый Крым: история и современность. Историко-этнографическое исследование / В. Романцов, Г. Наметченюк, С. Арабаджи. – Мариуполь: ПАО «ММК имени Ильича», 2010. – 328 с.
Саенко Р. И. Мариуполь и его окрестности в первой половине ХІХ века / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашененко // Мариуполь и его окрестности: взгляд из ХХІ века. – Мариуполь : Рената, 2006. – С.83-99.
Темир С.К. Культурно-бытовые и хозяйственные процессы в Приазовье в конце XIX – начале XX вв. // Летопись Донбасса.- Донецк: Б.и., 1992.- С.105-111.
Темир С.К. Культурно-бытовые и хозяйственные процессы в Приазовье// Греко-славянское духовное единство.- Донецк: Ред.-изд. отдел Донецкого обл.управления по печати, 1993.- С.95-103.
Тимошевский Г.И. Основание г.Мариуполя и некоторые данные к его истории // Мариуполь и его окрестности.- Мариуполь, 1892.- С. 63-95.
Токий Н.Н., Лях Р.Д., Лыганова Л.А. Жилища греков Украины// Греки Украины: история и современность. Материалы научно-практической конференции “Греки Украины: поиск и формирование национальной культуры” (г.Донецк, 9-10 февраля 1991 г.).- Донецк: Б.И., 1991.- С.158-173.
Узун А.Х. Iнтер’єр житла грекiв на пiвденному сходi України // Народна творчiсть та етнографiя.- 1981.- № 4.- С.76-81.
Я. С. Грецькiй вiддiл виставки нацменшостей на IV сесiї ВУЦВК// Краєзнавство.- Харкiв, 1928.- № 6-10.- С.75-76.
Яруцкий Л. Мариупольская старина.- Москва: Советский писатель, 1991. -432 с.