Одяг
Опис та дослідження витоків старовинного костюму маріупольських греків проводили вчителі земських шкіл Маріупольського повіту, а також В. Бабенко, В. Наулко, Ю. Іванова, М.Араджионі, І. Пономарьова, Т. Богадіца, А. Новик, Л. Лиганова та ін.
Наприкінці XVIII – початку ХІХ ст. традиційний одяг маріупольських греків загалом наслідував так звану «левантійську» моду, характерну для багатьох країн Східного Середземномор’я, що знаходилися під владою Османської імперії. Утім, дослідники відзначають, що натільний плечовий одяг, – сорочка однакового для чоловіків і жінок тунікоподібного крою – веде своє походження від традиційного одягу греків візантійської епохи. Наявність у чоловічій сорочці широкого подолу В. Наулко та Ю. Іванова вважали відлунням поширеної на Балканах фустанели. Крій поясного натільного одягу – чоловічих штанів та жіночих шаровар на думку вчених свідчить про вплив малоазійських традицій. Триває дискусія щодо культурного впливу народів Євразійського степу на комплекс жіночих прикрас до періфтару, накосних аксесуарів та заднього фартуху жіночого одягу.
Старовинний чоловічий одяг маріупольських греків складався з натільної сорочки (пукамс або кампсу, кольмек), штанів (враті/штан, шальвар), халатоподібного одягу зі строкатої повсті шам, широкого поясу (зунар, хушах), шапки з овечої вовни халпах й постолів чарухи зі шкарпетками (калцис, чораб). Жіночий одяг, особливо святковий, був більш складним. На сорочку (кампсу, келек) й довгі спідні штани (шальвар, тман) одягали сукню (фістан, урба) або відрізний по талії розпашний одяг (зупун, шам), який підперезували вузьким коштовним поясом холан з великими бляхами та тканим фартухом (манділь, бішчір/пешкір, углюк). Голову обгортали у намітку (періфтар, баш явлух) зі складним комплексом металевих прикрас, груди прикрашав трикутник вишитої оксамитової тканини та намисто (зниша, хантаж, бонжах), а руки – вишиті золотом нарукавники копах, браслети (врашоль, блезлик), персні (дахли, джизюк) та обручка (сімадко). Загалом, існує велика варіативність назв окремих елементів костюму, що пов’язана з мовно-діалектною строкатістю маріупольських греків, тож наведений перелік термінів не є вичерпним.
Вже в середині XIX – на початку ХХ ст. верхній та святковий одяг греків, який ще наслідував кримські традиції, почав активно змінюватися. Маріупольські греки стали віддавати перевагу більш сучасному міському, фабричному одягу. З усіх старовинних елементів народного костюму найдовше зберіглися постоли чарухи, які в Надазов’ї можна побачити ще у наш час. У різних, більш сучасних варіаціях, на фольклорних святах можна побачити жіночу намітку періфтар. Цей та інші елементи народного костюму наразі намагаються відтворити місцеві фольклорні колективи.
Маргарита Араджионі
Бібліографія за темою:
Араджиони М. А. Традиционный женский костюм позднесредневековых крымских греков // Южный архив.- Херсон, 1993.- Вып 1.- С.82-94.
Араджионі М. А. До реконструкції традиційного костюма маріупольських греків кінця ХІХ ст. // Сходознавство. – 2021. – №88. – С. 3-38. Link: https://skhodoznavstvo.org.ua/index.php/journal/article/view/6
Араджионі М. А. Традиційний головний убір кримських грекинь «періфтар» // ХХІV Сходознавчі читання А. Кримського. Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвячені 30-річчю Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, 21 грудня 2021 р. – Київ: Гельветика, 2021. – С. 236-239.
Араджионі М. А. Тюркомовна термінологія в описах традиційного костюму маріупольських греків наприкінці XIX – початку ХХ ст. // XVIІІ сходознавчі читання А. Кримського. До 95-річчя від дня народження Омеляна Пріцака. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. Київ, 17—18 жовтня 2014 р. — Київ, 2014. — С. 56-57.
Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края.- Екатеринослав, 1905.- 144 c. Link: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=9
Бабенко В.А. Этнографическое описание Екатеринославской губернии // Вестник Екатеринославского земства.- 1905.- № 25- 31.- С.605-610, 631-637, 663-671, 695-703, 731-748, 769-775, 791-799.
Богадица Т. К. Традиционная одежда греков Приазовья / Мариупольский краеведческий музей. – Мариуполь : Новый мир, 2013. – 43 с.
Греки России и Украины / Сост., отв. ред. Ю.В. Иванова. – СПб.: Алетейя, 2004. – 624 с.
Иванова Ю.В. Влияние социально-экономических условий на одежду сельских жителей (по материалам исследования греческого населения Донецкой области УССР) // Советская этнография.- 1976.- № 2.- С.43-56.
Культурно-бытовые процессы на юге Украины / АН СССР, Ин-т этнографии имени Н. Н. Миклухо-Маклая; [отв. ред. Ю. В. Иванова]. – Москва: Наука, 1979. – 189 с. Link: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0003637
Лыганова Л.А., Пенез Д. Ф. Заметки о традиционном костюме греков Приазовья // Летопись Донбасса. Краеведческий сборник. – Вып. ІІІ. – Донецк: Издательство ООО „Китис”, 1995. – С.21-26.
Мариупольский краеведческий сборник / редкол. : Р. П. Божко, С. Д. Буров, В. Н. Вереникин. – Мариуполь : Рената, 2010. – 84 с. . Link:
https://drive.google.com/file/d/1IJzXtBbaDoN_dj6G7aiAA-LiUvIZUYtT/view?usp=drive_link
Маріупольські греки. Скарби народної культури. Огляд грецької етнографічної колекції Маріупольського краєзнавчого музею. – Донецьк: ПП. «Астро», 2005. – 92 с.
Марков С.И. Заметки о быте греков г.Мариуполя // Мариуполь и его окрестности.- Мариуполь, 1892.- С. 406-438.
Наулко В.И. Развитие межэтнических связей на Украине.- Киев: Наук. думка, 1975.- 276 с.
Новик А. А. Греческие коллекции в собрании МАЭ – источник по традиционной культуре мариупольских греков // Культурное наследие народов Европы. Сборник Музея антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера) РАН. – LVII. – Санкт Петербург: Наука, 2011. – С. 243-288. Link:
https://drive.google.com/file/d/1Pr2AjrtDMucIYnygyQmVnDQOXwWegtOE/view?usp=drive_link
Пономарьова І. С., Наулко В. І. Особливості традиційного одягу греків Українського Надазов’я в аспекті міжетнічних взаємин // Вісник Київського славістичного університету. Історія. – 2003. – Вип. 14. – С. 115–132.
Пономарьова І. С. Жіночі головні убори греків Приазов’я як джерело вивчення міжетнічних контактів // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. Зб. наук. праць. – Т. 1 (17). – Чернівці: Прут, 2004. – С.172 -178.
Пономарьова І. С. Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я // Народна творчість та етнологія. – 2020. – №4. – С.43-53.
Романцов В. Старый Крым: история и современность. Историко-этнографическое исследование / В. Романцов, Г. Наметченюк, С. Арабаджи. – Мариуполь: ПАО «ММК имени Ильича», 2010. – 328 с.
Титов Г. Письма из Екатеринослава. – Одесса: Типография Брауна и К., 1849. – 167 с.
Эварницкий Д.И. Отчет Екатеринославского областного музея имени А.Н.Поля за 1905-1906 гг. .- Екатеринослав, 1907.- 232 с.
Я. С. Грецькiй вiддiл виставки нацменшостей на IV сесiї ВУЦВК // Краєзнавство.- Харкiв, 1928.- № 6-10.- С.75-76.