Авторські публікації щодо кримського періоду. Можливі предки і сусіди маріупольських греків.
Оскільки питання етногенезу і формування спільноти кримських християн є дискусійним не тільки у колі дослідників, а й серед лідерів громадської думки маріупольських греків, ми намагалися максимально широко представити події кримської історії і можливих предків та сусідів кримських християн, які могли мати певний вплив на формування їхніх культурних особливостей. Наразі у цей підрозділ бібліографії винесені більше 500 назв авторських публікацій (монографій, статей, доповідей, тез доповідей тощо), які були згруповані за хронологічним принципом у 5 блоків. У кожному блоці бібліографія розташована за кириличною абеткою. На жаль, переважна більшість літератури по кримському періоду написана російською мовою. Авторські публікації іншими іноземними мовами містяться наприкінці розділу.
Варто зауважити, що значна частина інформації міститься у історико-культурних збірках, довідникових виданнях і окремих джерелах, які не відображені у цьому підрозділі авторських публікацій, тож радимо дослідникам звернутися до інших підрозділів бібліографії. Також після 2013 р. на тимчасово окупованих територіях України і в Росії були опубліковані низка досліджень і документів, які є важливими для дослідження кримського періоду історії маріупольських греків. Ці публікації – як авторські, так і збірки, винесені в окремий підрозділ.
Зауважимо, що більшість дослідників заперечують прямий зв’язок культури маріупольських греків з культурою греків Криму античного періоду, проте самі маріупольські греки вважають себе їхніми нащадками. Тож для формування більш повного уявлення про історичний контекст і проведення подальших досліджень, до першого підрозділу ми все ж таки включили події античного періоду історії Криму. Його початок ми датували VI ст. до Р. Х. (згідно археологічних даних про першу грецьку колонізацію півострова), а закінчення – ІІІ ст., коли більшість піздньоантичних поселень Криму загинула від готської, а потім і гунської навали. Проте, будь-яка хронологія є досить умовною, адже поселення таврів, скіфів та ін. існували на півострові ще до приходу грецьких колоністів, а життя у таких великих полісах, як наприклад Херсонес і Пантікапей, продовжилося і після вторгнення кочовиків.
Цей блок бібліографії охоплює 800-900 років. Зауважимо, що про античний період історії Криму написано більше робіт ніж про добу середньовіччя. Щоб не «потонути» у великому обсязі публікацій, що були видані за останні 250+ років, при відборі ми зосередилися на наступних темах: загальні роботи про античну історію і поселення в Криму (з акцентом на Херсонес, Пантікапей, Гірський Крим) та торговельні зв’язки з грецькими полісами на теренах сучасної Туреччини і Греції; етнічний склад населення (за антропологічними, археологічними і письмовими джерелами) і взаємовідносини між «варварами», греками і римлянами; узагальнюючі роботи про господарство і традиційні промисли, культуру повсякденності, мистецтво, про відомі особистості, місцеві міфи, легенди і вірування. Зауважимо, що археологічні дослідження на античних пам’ятках в Криму проводили фахівці з багатьох країн Європи і Америки, тож наша бібліографія ще має значно поповнитися публікаціями іноземними мовами.
Період кримського середньовіччя представлений у декількох блоках. Блок «Від готів до кипчаків. Візантія і християнство на півострові» охоплює також більш ніж 900-літній період історії півострова (від вторгнення готів до ординського завоювання Половецького степу у першій третині ХІІІ ст.). Зауважимо, що про кримське середньовіччя опубліковано значно менше робіт, ніж по античному періоду. Основною причиною є слабкість джерельної бази і негласна заборона в радянські часи досліджувати готів, а також кримських татар, вірмен, греків, і загалом історію Кримського ханства, у зв’язку з подіями Другої світової війни і насильницькою депортацією за національною ознакою у 1944 р. Лише після набуття незалежності України, з 1990-х рр. знову розпочалася активна розробка цієї проблематики.
Оскільки греки є етноконфесійною спільнотою, велику увагу при відборі бібліографії ми присвятили саме темі християнізації населення Криму, зведення церков і монастирів, створенню єпархій і митрополій, місцевим святим. Також серед наведених публікацій можна побачити узагальнюючи роботи по історії візантійських володінь в Криму і міжнародні зв’язки; про етнічний склад населення (алан, готів, греків, євреїв, половців (кипчаків/куманів), сельджуків, хозар та ін.) і різні державні формування на теренах півострова; дискусії з приводу розташування на етнічних територіях християнської спільноти Криму візантійської феми Кліматів, «країни Дорі», «довгих стін» і часу зведення «печерних міст» та фортець; дослідження епіграфістів, археологів і антропологів; травелоги сучасників тощо.
Наступний блок історії кримського середньовіччя присвячений золотоординському періоду – від створення Кримського улусу до османського завоювання Криму у 1475 р. Цей відносно невеликий період часу (біля 350 років) був насичений різними подіями і тісно пов’язаний з історією Золотої Орди, Венеції, Генуї, Візантійської, Трапезундської і Османської імперій. У ці часи закінчилась історія візантійського Херсона, кримське узбережжя перейшло під контроль італійців, а у Гірському Криму виникли християнські феодальні утворення, найвідомішим з яких було князівство Феодоро. Бібліографія цього періоду присвячена історії кримських міст і фортець, зокрема Херсону, Мангупу, Кафі (Феодосії), Боспору/Керчі, Каламіті, Судаку; історії князівства Феодоро і його міжнародним зв’язкам; етнічному складу населення Криму і християнським святиням та єпархіям цього періоду; історії військового протистояння в Криму венеціанців з генуезцями, генуезців з ординцями і з князівством Феодоро, історії створення і падіння Кримського улусу Золотої Орди й формування Кримського ханства, османській експансії в Криму.
Четвертий блок стосується періоду пізнього середньовіччя і нового часу в Криму. Він охоплює події з кінця ХV ст. (коли колишні італійські володіння, кримські порти і територія князівства Феодоро увійшли у склад Кефінського санджаку, а пізніше – еялету Османської імперії, а інші території де також проживали греки – у склад Кримського ханства) і до виселення кримських християн у Надазов’я у 1778 р. і першої анексії Криму Російською імперією у 1783 р. Саме у цей період, на думку дослідників, у Криму закінчилося формування спільноти, яка пізніше стала відомою як «маріупольські греки». У блоці представлений етнічний склад населення Криму у цей період; правове положення християн під владою осман та кримських татар; стан їхніх святинь та єпархій; сусідські взаємовідносини; основні заняття греків Криму; доля Мангупа, Кафи й інших міст; історія Кримського ханства і події російсько-турецької війни 1769-1774 рр. та ті, що передували виселенню греків з Криму; процес підготовки і організація переселення кримських християн у Надазов’я тощо.
Останній, п’ятий блок цього підрозділу присвячений історії та культурі сусідів кримських греків – кримських татар, вірмен, караїмів, кримчаків, рома/чингине, які мали певний вплив на останній період формування цієї спільноти і її культурних особливостей (деякі з них стало мешкали на теренах півострова до середини ХХ ст.), а також подіям, що сталися після 1783 р., адже невелика частина кримських греків у 1778 р. не переселялася з Криму взагалі, а частина – повернулася із Надазов’я до півострова. Переважна більшість робіт стосується особливостей матеріальної і духовної культури кримських татар. Окрім вже перелічених етнічних спільнот в блоці є інформація про культурні особливості гагаузької спільноти, оскільки серед деяких дослідників триває дискусія про певні культурні зв’язки між тюркомовними маріупольськими греками і гагаузами або навіть спільний етногенез. Зауважимо, що наведена бібліографія про сусідів маріупольських греків не є повною і вичерпною та потребує додаткового опрацювання дослідниками, які проводять історичні реконструкції і типологічні дослідження культури маріупольських греків.
Маємо зазначити, що всі наведені в підрозділі публікації були написані як науковцями, так і аматорами, нажаль багато публікацій є компілятивними. Роботи були створені в різні історичні періоди, відповідно з різних ідеологічних позицій – російської (імперської, «руськомирської»), радянської (комуністичної), україно- або греко-центричної. Частина наведених нами робіт опублікована дослідниками, краєзнавцями і політиками, які у наш час підозрюються або вже звинувачені в колабораційній діяльності. Однак в їхніх публікаціях міститься цікавий фактологічний матеріал щодо грецької спільноти і вони можуть бути використані в політологічних, соціокультурних і історіографічних дослідженнях. Закликаємо дослідників бути об’єктивними; дотримуватися наукової етики і критично ставитися до певних висновків, оцінок і коментарів, які містяться в наведених роботах. Питання доречності посилання на деякі публікації залишаємо на ваш розсуд.
Сподіваємося, що сучасні дослідники перешлють нам свої списки публікацій і ми зможемо значно доповнити і уточнити представлену нами бібліографію.
Маргарита Араджионі
Кримське ханство і Кефінський санджак/вілаєт (ХV-ХVІІІ ст.)
Абдулаєва М. Християнські храми в житті грецького населення Керчі та Єнікалє наприкінці XVIII – ХХ ст. // Схід. – 2001. – №5 (42). – С. 87-90.
Абдулаева М.А. Церковь Иоанна Предтечи и ее роль в истории Керчи // Проблемы греческой культуры: Международная научно-практическая конференция (Мыс Фиолент, Георгиевский монастырь, Крым, 15-21 сентября 1996 г.): Материалы. Симферополь, 1997. – С.95-97.
Абдуллаева М. А. Духовно-релігійне життя греків Криму наприкінці ХVIII – на початку ХХ ст. / НАН України, Ін-т історії України. – К., 2000. – 130 с.
Андреевский А. О русских конфидентах в Крыму в XVIII в. // Чтения в Историческом обществе Нестора-Летописца. – К., 1894. – Кн.8. – Отд.1. – С.39-108.
Араджиони М. А. Возвращение в Крым старожильческого христианского населения после эмиграции 1778 г.// Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии.- Симферополь, 2001.- Вып.8. – С. 485-502.
Араджиони М. А. Греки Алушты и окрестных сел в последней четверти XVIII в. // Материалы международной научной конференции «О древностях Южного берега и гор Таврических», посвященной 210-летию со дня рождения академика П. И. Кеппена (г. Алушта, 28-30 сентября 2003 г.) «О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических»: Сборник научных трудов. – Киев: Издательский дом «Стилос», 2004. – С. 307-315. Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=159
Араджиони М. А. К вопросу о «татах» в Крыму// Греки и греческая культура в Крыму. Тезисы докл. науч-практич. конференции (21 июля 1993 г., г.Ялта).- Симферополь, 1995.- С.13-14.
Араджиони М. А. К вопросу об основных и подсобных занятиях греков Южного Крыма в середине XVIII в. // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии.- Симферополь, 2003.- Вып.10. – С. 667-682.
Араджиони М. А. К вопросу об эмиграции христианского населения Крыма в конце XVIII в.// Проблемы истории Крыма. Тезисы докл. и сообщ. научной конференц. 23-28 сентября 1991 г.- Симферополь: Б.и., 1991.- Вып.1.- С.8-9.
Араджиони М. А. К вопросу об этнокультурных особенностях позднесредневекового христианского населения Горного Крыма // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии.- Симферополь: Таврия, 1993.- Вып. 3.- С.184-193.
Араджиони М. А. К вопросу об этнолингвистической ситуации в Горном Крыму в XVI-XVIII вв. (по материалам исследований говоров приазовских греков // Записки Історико-філологічного товариства Андрія Білецького. – Київ, 1998. – Вип.2. – С.70-86.
Араджиони М. А. О взаимоотношениях христианского и мусульманского населения полуострова в период Крымского ханства // V сходознавчі читання А.Кримського: Тези доповідей міжнародної наукової конференції (м.Київ, 10-12 жовтня 2001 р.).- Київ, 2001. – С. 8-10.
Араджиони М. А. Проблема развития межэтнического и межконфессионального сотрудничества христианского и мусульманского населения полуострова в период Крымского ханства // Актуальные вопросы истории крымских татар: Первые научные чтения (г.Симферополь 10-12 апреля 2002 г.).- Симферополь, 2002.- С. 20-24.
Араджиони М. А. Хозяйство греков южного Крыма в середине XVIII в. // Р.Ф. Кайндль і українська історична наука: Матеріали Міжнародного наукового семінару “Кайндлівські читання” (м.Чернівці, 22-23 травня 2004 р.).- Частина 1.- Вижниця: Черемош, 2004. С.211-222. – Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=160
Араджиони М. А., Ефимов А., Лазариди С., Бахревский Е. Рекогносцировочное обследование христианских и мусульманских некрополей позднесредневекового и нового времени в Бахчисарайском районе// Археологические исследования в Крыму 1994 г.- Симферополь, 1997.- с.25-30.
Байер Х.-Ф. История крымских готов как интерпретация «Сказания Матфея» о городе Феодоро. – Екатеринбург : Изд-во Екатеринбург. ун-та, 2001. ‒ 478 с.
Бахревский Е.В. Правовое положение немусульман (греков) в Крыму в XVI – XVII вв. // Україна-Греція: історія та сучасність: Тези міжнародної наукової конференції (Київ, 29- ЗО вересня 1993 р.). – К., 1993. – С.36-38.
Белый А.В., Белый О.Б., Лобода И.И. Позднесредневековые плитовые могильники Юго-Западного Крыма. // История и археология Юго-Западного Крыма / ред. Ю.М. Могаричев. – Симферополь, 1993, – С.160–173.
Бертье-Делагард А.Л. Исследование некоторых недоуменных вопросов средневековья в Тавриде // Известия Таврической ученой архивной комиссии.- Симферополь, 1920.- Вып.57.- С.1-135.
Бертье-Делагард А.Л. Керменчик (Крымская глушь).- Одесса: Б.и., 1899.- 48 с. – Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=274
Биярсланов Мурат бей. Выписи из кадиаскерского сакка (книги) 1017-1022 хиждры (1608/9 – 1613 гг.), хранящегося в архиве Таврического губернского правления// Известия Таврической ученой архивной комиссии.- Симферополь, 1889-1890.- Вып.8-10.- С.41-52, 68-71, 74-79.
Биярсланов Мурат бей. Фирман султана Мухаммеда IV митрополиту (крымскому) Давиду, последовавший в 1062 г. от хиждры (в 1652 г.) // Известия Таврической ученой архивной комиссии.- Симферополь, 1889 .- Вып.7 .- С.81-83 .
Бочаров С. Г. Картографические источники по топографии турецкого города Мангуп // Бахчисарайский историко-археологический сборник. Симферополь: АнтиквА, 2008. Вып. 3. С. 191-211.
Броневский М. Описание Крыма Мартина Броневского / Пер. И. Г. Шершеневич, прим. Н. Н. Мурзакевича // Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- Одесса, 1867.- Т.6.- С.333-368.
Броневский Мартин. Описание Крыма (подготовка републикации текста М. Мачинской и А. Герцена, предисловие и комментарий А. Герцена) // Историческое наследие Крыма. – Симферополь, 2005. – № 10. – С. 156-200.
Брун Ф.И. Крым в половине XVІІІ столетия.- Одесса, 1867.- 28 с.
Бушаков В.А. Антропонимия в історичній топонімії Крима // Сходнознавство. – 2002. – № 19–20.
Бушаков В.А. Історичні топоніми Криму, пов’язані з релігією та народними обрядами // Українська ономастика (Матеріали наукового семінару, присвяченого 90-річчю Кирила Кузьмича Цілушка) / Інститут Української мови НАН України. – К., 1998 . – С. 28–32.
Бушаков В.А. Термины, обозначающие селения и крепости, в топонимии Крыма // Советская тюркология. – Баку, 1985. – № 2.
Весела З. К вопросу о положении христианской церкви в Османском государстве // Османская империя. Государственная власть и социально-политическая структура.- Москва : Наука, 1990.- С.118-132.
Гавриил, архиеп. Остатки христианских древностей в Крыму // Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- 1844.- Т.1.- С.320-328.
Галенко А.И. Виноделие в османском Крыму // Дионис–Вакх–Бахус в культуре народов мира. – Симферополь: Крымский Архив. – 2002. – Вып. 1. – С. 49–70.
Ганина Н. А. Крымско-готский язык. – Санкт-Петербуррг: Алетейя, 2011. – 288 c.
Герцен А. Г. Мангуп глазами исследователей и путешественников (XVI — начало XX в.) // Бахчисарайский историко-археологический сборник. Симферополь: АнтиквА, 2008. Вып. 3. С. 212-256.
Герцен А. Г. Христианство в Мангупе под властью турок // Таврические духовные чтения. Материалы Международной научно-практической конференции, посвященные 140-летию открытия Таврической духовной семинарии. Симферополь, 2013. С. 305-319.
Герцен А. Г., Могаричев Ю. М. Крепость драгоценностей. Кырк-ор. Чуфут-кале.- Симферополь: Таврия, 1993.- 128 с.
Герцен А.Г. Крепостной ансамбль Мангупа // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 1990. – Вып. I.- С. 87-166, 242-271.
Герцен А.Г. Описание Мангупа-Феодоро в поэме иеромонаха Матфея // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2003. – Вып. Х. – С. 562-589.
Гирей Халим. Розовый куст ханов или История Крыма. – 2-ое изд, испр. – Симферополь: Стилос, Аян, 2008. – 191 с.
Григорьев А.П. “Книга путешествий” Эвлии Челеби – источник по истории Крыма XIII-XVII вв. // Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки.- Л.: Изд-во Ленинградск. ун-та, 1974.- Вып.3.- С.19-28.
Дашкевич Я. Р. Армяно-кыпчакский язык в освещении современников (XV-XVІІ вв.) // Языкознание. Тез. докл. и сообщ. 3-ей Всесоюзной тюркологической конференц.(Ташкент, 10-12.09.1980).- Ташкент: Фан, 1980.-С.61-62.
Дашкевич Я.Р. Армяно-кыпчакский язык: этапы истории // Вопросы языкознания. – 1983. – № 1. – С.91-107.
Древние акты Константинопольского патриархата, относящиеся к Новороссийскому краю // Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- 1867.- Т.6.- С.443-473.
Ефимов А.В. Греческое население Крыма в 15-18 веках // Греки в истории Крыма. Краткий биографический справочник.- Симферополь: Таврия Плюс, 1998. – С. 29–32.
Ефимов А.В. Из джизйе дефтера лива-и Кефе 1652 г. //Греки в истории Крыма: краткий биографический справочник / под ред. В.В. Харабуга. Симферополь: Тария-Плюс, 2000. – С. 283–290.
Ефимов А.В. Христианское население Крыма в 1630-е годы по османским источникам // Вестник РГГУ: Исторические науки. Региональная история. Краеведение. – 2013.- № 9 (110).- С. 134–143. – Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm
Зайцев В. Ода Бахчисараю (крымскотатарские тюрки из анонимного османского джонка) // Basileus. Сборник статей, посвященный 60-летию Д. Д. Васильева.- М., 2007.- С. 157—163.
Зайцев И. В. Крымская историографическая традиция XV-XIX веков: Пути развития. Рукописи, тексты и источники. — М.: Издательская фирма «Восточная литература», 2009. — 304 с.
Зайцев И. В. Между Москвой и Стамбулом: Джучидские государства, Москва и Османская империя (начало XV – первая половина XVI вв.) : очерки / Центр восточ. культур ВГБИЛ им. М. И. Рудомино, Ин-т востоковедения РАН. — М.: Рудомино, 2004. — 216 с.
Зайцев И.В. Крымское ханство в XV—XVI веках // Очерки истории исламской цивилизации. Т. 2. / под ред. Ю. М. Кобищанова. – М., 2008. – С. 143-146.
Ивацкий В. И. Ромейская идентичность в Крыму В ХVІІ–ХVІІІ ст. // Науковий вісник МНУ ім. В. О. Сухомлинського. – Випуск 3.38 (110). Історичні науки. – Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=159
Іналджик Галіль. Османська імперія. Класична доба 1300-1600 / пер. з англ. О. Галенко; Ін-т сходознавства ім. А. Кримського НАН України. – Київ: Критика, 1998. – 284 c.
Кесмеджи П. А. Греки Крыма. – Симферополь, 2002. – 132 с.
Латышев В. В. ΠΟΝΤΙΚΑ: Изборник научных и критических статей по истории, археологии, географии и эпиграфике Скифии, Кавказа и греческих колоний на побережьях Черного моря. – СПб., 1909.
Латышев В. В. Новые христианские греческие надписи из Крыма // Известия Таврической ученой архивной комиссии. – 1918.- № 54.- С.33-36.
Латышев В.В. Сборник греческих надписей христианских времен из Южной России.- Спб, 1896.- 143 с.
Лашков Ф. Ф. Дело о выдаче выезжему из Крыма греку Пасхалию на монастырь Салаченский по жалованной грамоте милостыни 15 руб. (1596 года) //ЗООИД. – 1894. – Т.17.
Лашков Ф. Ф. Камеральное описание Крыма 1784 г.// Известия Таврической ученой архивной комиссии. – Симферополь, 1888.- Вып.6.- С.36-64.
Лашков Ф. Ф. Сельская община в Крымском ханстве.- Симферополь, 1887.- 76 с.
Лашков Ф. Ф. Статистические сведения о Крыме, сообщенные каймаканами в 1783 г.// Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- 1886.- Т.14.- С.91-156.
Лашков Ф. Ф. Шагин-Гирей, последний крымский хан. – К., 1886.
Лебедев А. Взаимные отношения Оттоманской Порты и подвластных ей христиан греко-восточной церкви после падения Византийской империи // Богословский вестник. – 1894. – Май-август.- С.444-464.
Ливанов Ф. В. Бахчисарай и его достопримечательности в Крыму. – М., 1874.
Манштейн X. Описание дворца Хана Крымского и столичного его города Бахчисарая, учиненное по приказу графа Миниха // Отечественные записки. – 1824. – Ч.19.- № 31.- С.75-84.
Маркевич А. И. К вопросу о положении христиан в Крыму во время татарского владычества // Таврический церковно-общественный вестник.- 1910.- № 10-11.- С.442-459, 516-543.
Маркевич А. И. Пребывание в Крыму московского гонца подьячего Василия Айтемирева в 1692-1695 году // Известия Таврической ученой архивной комиссии.- 1890. – № 9. – С.48-61.
Марциновский П. Н. Доходная часть бюджета Крымского ханства в 1777-1783 гг., по материалам “Камерального описания Крыма // Культура народов Причерноморья. — 2001. — № 20. — С. 100-104. – Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=259
Масаев М.В. Проблема переселения христиан из Крыма в 1778 г. на фоне заключительного этапа присоединения Крыма к России // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 43. — С. 188-191. – Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=256
Махнева О.А. О плитовых могильниках средневекового Крыма // Археологические иссследования средневекового Крыма.- Киев: Наук. думка, 1968.- С.155-168.
Мурзакевич Н. Н. Пребывание иезуитов в Крыму // Записки Одесского общества любителей истории и древностей. – 1858.- Т.4.- С.466-467.
Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII в. – М.-Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1948. – 448 с.
О выселении армян и греков в июне и сентябре 1778 г. из горной и южной частей Крыма // Таврические губернские ведомости. – 1872.- № 16-17.
Панашенко В.В. Кримське ханство у XV-XVIII ст. // Український iсторичний журнал.- 1989.- № 1.- C.54-65.
Переселение греков и армян из Крыма в Екатеринославскую губернию в 1779 г. // Екатеринославские губернские ведомости. – Екатеринослав, 1872.- № 16-17. – С.107-108, 113-114.
Переселение греков и армян из Крыма в Екатеринославскую губернию в 1779 г. // Таврические губернские ведомости.- 1866.- № 27-28.
Письмо отца Дюбана к маркизу де Торси о состоянии христианства в Крыму в начале XVIII столетия (1713 г.). (Из собрания писем французких миссионеров-иезуитов) // Таврида. – 1881. – 29 март. – 5 апр.- № 26-28. – С. 1-2.
Прохоров Д.А. Крымское ханство в контексте черноморской торговли (XV-XVIII вв.) // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2001. – Вып. VIII.- С. 388-403.
Прохоров Д.А. Крымское ханство в контексте черноморской торговли (XV-XVIII вв.) // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2001. – Вып. VIII.- С. 388-403.
Рабби-Азарья, сын Илии. События, случившиеся в Крыму в царствование Шагин-Гирей хана // Временник Императорского общества истории и древностей Российских.- 1856.- Кн.24.- С.101-131. Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=299
Радочин В.Ю. Палеоантропологический материал из могильника позднесредневекового Боспора // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2009. – Вып. ХV.- С. 481-500.
Санжаровец В. Ф. О национальном составе населения Керчи в 1771–1856 гг. // Этнография Крыма XIX–ХХI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. Вып. 2. / Отв. ред. М. А. Араджиони, Ю. Н. Лаптев. – Симферополь, 2012. – С. 211-217.
Санин Г.А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в середине XVII в.- Л.: Наука, 1987.- 272 с.
Секиринский С.А. Из этнической истории Крыма и Северной Таврии (вторая половина XVIII – начало XX вв.) // Советская тюркология.- 1988.- № 4.- С.87-97.
Секиринский С.А., Секиринский Д.С. Аграрный строй крымских татар в XVI-XVIII вв. // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 1991. – Вып. II.- С. 140-149.
Серафимов С.А. Заметки из архива Готфийской епархии в Крыму // Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- Одесса, 1865.- Т.6.- С.591-595. – Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=270
Сидоренко В. Памятники христианско-мусульманского двоеверия в Крыму// Crimea, Caucasus and the Volga-Ural region: Islamic art and architecture in the European periphery. International Symposium. Sept. 17-21, 2004. – Jagdscloss Glienicke, Berlin, 2004. – P. 6-7, 15-16. Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=302
Скабаланович Н.А. Политика турецкого правительства по отношению к христианским подданным и их религии (от завоевания Константинополя до конца XVIII ст.)// Христианское чтение.- Спб, 1878.- № 9-10.- С.423-464.
Смирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты в XVIII столетии. – Одесса, 1889.
Смирнов В.Д. Записки Мухаммеда Неджати-эфенди, турецкого пленного в России в 1771-1775 гг. // Русская старина.- 1894.-Т.81.- № 3.- С.113-134.
Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII в..- Спб, 1887.- 772 с.
Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты в XVIII в. до присоединения его к России // Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- 1889.- Т.XV.- С.152-403.
Тунманн. Крымское ханство.- Симферополь: Таврия, 1991.- 104 с.
Тур А. В. Влияние этноконфессиональных традиций населения на организацию управления османской территорией в Крыму (XV–XVIII вв.) // Этнография Крыма XIX–ХХI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. – Вып. 3. / Отв. ред. М. А. Араджиони, Л. А. Науменко. – Симферополь, 2012. – С. 241-258.
Филимонов С. Б. Доклады по вопросам истории греков в Крыму на заседаниях Таврической ученой архивной комиссии и Таврического общества истории, археологии и этнографии // Греция и славянский мир: Сб. науч. ст. – Симферополь, 2002. – Вып.1.- С.202-208.
Флоря, Б. Н. Запорожское казачество и Крым перед восстанием Богдана Хмельницкого // Исследования по истории Украины и Белоруссии. – Вып. 1. – М., 1995. – С. 51-61.
Хайбуллаева Ф.Х. Новый турецкий источник по истории Крыма // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2001. – Вып. VIII.- С. 362-365.
Ходеев Ф.П. Переселение греков из Крыма в Новороссию в XVIII в. // Вопросы истории. – 2009. – N 6. – С. 113-120. Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=245
Хартахай Ф. Историческая судьба крымских татар (статья первая) // Вестник Европы», 1866, т. II. С. 182-236.
Хартахай Ф. Историческая судьба крымских татар (статья вторая) // Вестник Европы, 1867, т. II. С. 140-174.
Хартахай Ф. Христианство в Крыму. – «Памятная книжка Таврической губернии на 1867 г.», Симферополь, 1867 г., т. 1, с. 41 – 129; 2 вид.: Москва, 2003. – 66 с.
Чернов Э. А. Сравнительный анализ расселения греков в Крыму и в Приазовье. – https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=271
Чернов Э. Анализ ведомости митрополита Игнатия. – Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=290
Чернов Э. Идентификация населенных пунктов Крыма и его административно-территориального деления 1784 г. (по данным Камерального описания Крыма). – Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=289
Чернухін Є. Митрополит Готії та Кафи Гедеон // Рукописна та книжкова спадщина України. – К., 2005. – Вип. 10. – С. 50–74.
Чернухін Є., Галенко О. Імена й прізвиська за матеріалами поминальників православних парафій греків Криму першої половини XVIII ст. // Записки історико-філологічного Товариства Андрія Білецького.– Київ, 1997. – Вип 1. – С. 32-45.
Biyik Ö., Hazırlayan T. Osmanli Yonetiminde Kirim (1600–1774). Izmir: T.C. Ege Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü, 2007. – 299 s.
Fisher Alan W. Ottoman sources for a study of Kefe vilayet: The Maliyeden Müdevver fond in the Başbakanlik Arsivi in Istanbul// Cahiers du monde russe et soviétique, 1978, № 19-1-2, С. 191-205.
Fisher R. The Russian Annexation of Crimea 1772–1783 / R. Fisher. – Cambridge, 1970. – XV [1], 179 [1], V p.
Özdem Zeynep. İnsanları, Mekânları ve Kurumlarıyla Bir Kırım Şehri: Karasubazar // Karadeniz Araştırmaları Merkezi. – 2006. – № 11. – C. 71-89.
Turgay Gurulkan, Kemal; Genc, Yusuf Ihsan; Demirbas, Ugurhan; Özekici. Osmanlı Belgelerinde Kırım Hanlığı: Crimean Khanate in Ottoman Documents / Devlet Arşivleri Genel Müdürlüğü.- İstanbul, 2013. – 360 c.
Veinstein G. From the Italians to the Ottomans: The Case of the Northern Black Sea Coast in the Sixteenth Century // Mediterranean Historical Review. -1986. -Vol. 1. – № 2. – P. 221–237.
Veinstein G., Berindei M. La présence ottomane au sud de la Crimée et en mer d’Azov dans la première moitié du XVIe siècle // CMRS. – 1979. – Vol. 20. – № 3-4. – P. 389–465.
Vetochnikov K. La politique religieuse des autorités génoises vis-à-vis de la métropole de Caffa (Crimée, 15ème siècle) // Réduire le schisme? : ecclésiologies et politiques de l’Union entre Orient et Occident (XIIIe-XVIIe siècle) / édité par M.-H. Blanchet et F. Gabriel. – Paris, 2013. – P. 261-276.
Vetochnikov K. La suppression de la métropole de Caffa au 17ème siècle // Orientalia Christiana Periodica. – 76 (2010). – P. 433-457.
Vetochnikov K. Οι πατριαρχικές εξαρχίες και σταυροπήγια στην Κριμαία // Κληρονομία. – 34 (2002). – P. 23-28.
Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyeti’nde Kefe: (1475-1600). — Ankara: Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları, 2000. — Т. 1. — 570 с.
Βετόσνικωφ Κωνσταντίνος. Ο χριστιανισμός στην Κριμαία πριν από την προσάρτησή της (1783) στη Ρωσία. Διατριβη. – Θεσσαλονίκη, 2001. – 308 σ. Link: http://hdl.handle.net/10442/hedi/22900
Φωτιαδης Κ. Οι εξισλαμισμοι της Μικρας Ασιας και οι κρυπτοχριστιανοι του Ποντου. – Θεσσαλονικη, 1993.