Авторські публікації щодо кримського періоду. Можливі предки і сусіди маріупольських греків.
Оскільки питання етногенезу і формування спільноти кримських християн є дискусійним не тільки у колі дослідників, а й серед лідерів громадської думки маріупольських греків, ми намагалися максимально широко представити події кримської історії і можливих предків та сусідів кримських християн, які могли мати певний вплив на формування їхніх культурних особливостей. Наразі у цей підрозділ бібліографії винесені більше 500 назв авторських публікацій (монографій, статей, доповідей, тез доповідей тощо), які були згруповані за хронологічним принципом у 5 блоків. У кожному блоці бібліографія розташована за кириличною абеткою. На жаль, переважна більшість літератури по кримському періоду написана російською мовою. Авторські публікації іншими іноземними мовами містяться наприкінці розділу.
Варто зауважити, що значна частина інформації міститься у історико-культурних збірках, довідникових виданнях і окремих джерелах, які не відображені у цьому підрозділі авторських публікацій, тож радимо дослідникам звернутися до інших підрозділів бібліографії. Також після 2013 р. на тимчасово окупованих територіях України і в Росії були опубліковані низка досліджень і документів, які є важливими для дослідження кримського періоду історії маріупольських греків. Ці публікації – як авторські, так і збірки, винесені в окремий підрозділ.
Зауважимо, що більшість дослідників заперечують прямий зв’язок культури маріупольських греків з культурою греків Криму античного періоду, проте самі маріупольські греки вважають себе їхніми нащадками. Тож для формування більш повного уявлення про історичний контекст і проведення подальших досліджень, до першого підрозділу ми все ж таки включили події античного періоду історії Криму. Його початок ми датували VI ст. до Р. Х. (згідно археологічних даних про першу грецьку колонізацію півострова), а закінчення – ІІІ ст., коли більшість піздньоантичних поселень Криму загинула від готської, а потім і гунської навали. Проте, будь-яка хронологія є досить умовною, адже поселення таврів, скіфів та ін. існували на півострові ще до приходу грецьких колоністів, а життя у таких великих полісах, як наприклад Херсонес і Пантікапей, продовжилося і після вторгнення кочовиків.
Цей блок бібліографії охоплює 800-900 років. Зауважимо, що про античний період історії Криму написано більше робіт ніж про добу середньовіччя. Щоб не «потонути» у великому обсязі публікацій, що були видані за останні 250+ років, при відборі ми зосередилися на наступних темах: загальні роботи про античну історію і поселення в Криму (з акцентом на Херсонес, Пантікапей, Гірський Крим) та торговельні зв’язки з грецькими полісами на теренах сучасної Туреччини і Греції; етнічний склад населення (за антропологічними, археологічними і письмовими джерелами) і взаємовідносини між «варварами», греками і римлянами; узагальнюючі роботи про господарство і традиційні промисли, культуру повсякденності, мистецтво, про відомі особистості, місцеві міфи, легенди і вірування. Зауважимо, що археологічні дослідження на античних пам’ятках в Криму проводили фахівці з багатьох країн Європи і Америки, тож наша бібліографія ще має значно поповнитися публікаціями іноземними мовами.
Період кримського середньовіччя представлений у декількох блоках. Блок «Від готів до кипчаків. Візантія і християнство на півострові» охоплює також більш ніж 900-літній період історії півострова (від вторгнення готів до ординського завоювання Половецького степу у першій третині ХІІІ ст.). Зауважимо, що про кримське середньовіччя опубліковано значно менше робіт, ніж по античному періоду. Основною причиною є слабкість джерельної бази і негласна заборона в радянські часи досліджувати готів, а також кримських татар, вірмен, греків, і загалом історію Кримського ханства, у зв’язку з подіями Другої світової війни і насильницькою депортацією за національною ознакою у 1944 р. Лише після набуття незалежності України, з 1990-х рр. знову розпочалася активна розробка цієї проблематики.
Оскільки греки є етноконфесійною спільнотою, велику увагу при відборі бібліографії ми присвятили саме темі християнізації населення Криму, зведення церков і монастирів, створенню єпархій і митрополій, місцевим святим. Також серед наведених публікацій можна побачити узагальнюючи роботи по історії візантійських володінь в Криму і міжнародні зв’язки; про етнічний склад населення (алан, готів, греків, євреїв, половців (кипчаків/куманів), сельджуків, хозар та ін.) і різні державні формування на теренах півострова; дискусії з приводу розташування на етнічних територіях християнської спільноти Криму візантійської феми Кліматів, «країни Дорі», «довгих стін» і часу зведення «печерних міст» та фортець; дослідження епіграфістів, археологів і антропологів; травелоги сучасників тощо.
Наступний блок історії кримського середньовіччя присвячений золотоординському періоду – від створення Кримського улусу до османського завоювання Криму у 1475 р. Цей відносно невеликий період часу (біля 350 років) був насичений різними подіями і тісно пов’язаний з історією Золотої Орди, Венеції, Генуї, Візантійської, Трапезундської і Османської імперій. У ці часи закінчилась історія візантійського Херсона, кримське узбережжя перейшло під контроль італійців, а у Гірському Криму виникли християнські феодальні утворення, найвідомішим з яких було князівство Феодоро. Бібліографія цього періоду присвячена історії кримських міст і фортець, зокрема Херсону, Мангупу, Кафі (Феодосії), Боспору/Керчі, Каламіті, Судаку; історії князівства Феодоро і його міжнародним зв’язкам; етнічному складу населення Криму і християнським святиням та єпархіям цього періоду; історії військового протистояння в Криму венеціанців з генуезцями, генуезців з ординцями і з князівством Феодоро, історії створення і падіння Кримського улусу Золотої Орди й формування Кримського ханства, османській експансії в Криму.
Четвертий блок стосується періоду пізнього середньовіччя і нового часу в Криму. Він охоплює події з кінця ХV ст. (коли колишні італійські володіння, кримські порти і територія князівства Феодоро увійшли у склад Кефінського санджаку, а пізніше – еялету Османської імперії, а інші території де також проживали греки – у склад Кримського ханства) і до виселення кримських християн у Надазов’я у 1778 р. і першої анексії Криму Російською імперією у 1783 р. Саме у цей період, на думку дослідників, у Криму закінчилося формування спільноти, яка пізніше стала відомою як «маріупольські греки». У блоці представлений етнічний склад населення Криму у цей період; правове положення християн під владою осман та кримських татар; стан їхніх святинь та єпархій; сусідські взаємовідносини; основні заняття греків Криму; доля Мангупа, Кафи й інших міст; історія Кримського ханства і події російсько-турецької війни 1769-1774 рр. та ті, що передували виселенню греків з Криму; процес підготовки і організація переселення кримських християн у Надазов’я тощо.
Останній, п’ятий блок цього підрозділу присвячений історії та культурі сусідів кримських греків – кримських татар, вірмен, караїмів, кримчаків, рома/чингине, які мали певний вплив на останній період формування цієї спільноти і її культурних особливостей (деякі з них стало мешкали на теренах півострова до середини ХХ ст.), а також подіям, що сталися після 1783 р., адже невелика частина кримських греків у 1778 р. не переселялася з Криму взагалі, а частина – повернулася із Надазов’я до півострова. Переважна більшість робіт стосується особливостей матеріальної і духовної культури кримських татар. Окрім вже перелічених етнічних спільнот в блоці є інформація про культурні особливості гагаузької спільноти, оскільки серед деяких дослідників триває дискусія про певні культурні зв’язки між тюркомовними маріупольськими греками і гагаузами або навіть спільний етногенез. Зауважимо, що наведена бібліографія про сусідів маріупольських греків не є повною і вичерпною та потребує додаткового опрацювання дослідниками, які проводять історичні реконструкції і типологічні дослідження культури маріупольських греків.
Маємо зазначити, що всі наведені в підрозділі публікації були написані як науковцями, так і аматорами, нажаль багато публікацій є компілятивними. Роботи були створені в різні історичні періоди, відповідно з різних ідеологічних позицій – російської (імперської, «руськомирської»), радянської (комуністичної), україно- або греко-центричної. Частина наведених нами робіт опублікована дослідниками, краєзнавцями і політиками, які у наш час підозрюються або вже звинувачені в колабораційній діяльності. Однак в їхніх публікаціях міститься цікавий фактологічний матеріал щодо грецької спільноти і вони можуть бути використані в політологічних, соціокультурних і історіографічних дослідженнях. Закликаємо дослідників бути об’єктивними; дотримуватися наукової етики і критично ставитися до певних висновків, оцінок і коментарів, які містяться в наведених роботах. Питання доречності посилання на деякі публікації залишаємо на ваш розсуд.
Сподіваємося, що сучасні дослідники перешлють нам свої списки публікацій і ми зможемо значно доповнити і уточнити представлену нами бібліографію.
Маргарита Араджионі
Від готів до кипчаків (ІІІ-ХІІ ст.). Візантія і християнство на півострові.
Адаксина С. Б., Кирилко В. П., Мыц В. Л., Лысенко А. В., Тесленко И. Б., Татарцев С. В., Семин С. В. Исследования крепости Алустон // Археологические исследования в Крыму. 1993 год. -Симферополь: Таврия, 1994. – С. 10–15.
Айбабин, А.И., Герцен, А.Г., Храпунов, И.Н. Основные проблемы этнической истории Крыма // Материалы по истории, археологии и этнографии Таврии. – 1993. – Вып. III. – 211–221.
Айбабін О. І. Євреї в античному i ранньосередньовічному Криму // Нариси з icтopiї та культури евреїв України. – Київ, 2005. – С. 7-16.
Айбабин А. И. Крым в середине III – начале VI века (период миграций) // Археология: В 20-ти т. Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV-XIII века / Отв. ред. Т.И. Макарова, С.А. Плетнева. – М.: Наука. 2003.-С . 10-26.
Айбабин А. И. Крым в VІ-VII веках (под властью Византийской империи) // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IVXIII века – М.: Наука, 2003. – С. 27-30,40-52.
Айбабин А. И. Крым в VIII-IX веках. Хазарское господство // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV-XIII века. – М.: Наука, 2003. – С. 55-67.
Айбабин А. И. Крым в X – первой половине XIII века // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV-XIII века. – М.: Наука, 2003.- С . 68-145.
Айбабин А.И. Некоторые аспекты истории Готской епархии в Юго-Западном Крыму // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2006. – Вып. ХII.- С. 615-626.
Айбабин А. И. Этническая история ранневизантийского Крыма. – Симферополь: Дар, 1999. – 349+1 с.
Айбабин А. И. Христианизация крымских готов // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Святилища и сакральные объекты. VIII Боспорские чтения. – Керчь, 2007. – С. 5-6.
Айбабин А. И. Города и степи Крыма в XIII-XIV вв. по археологическим свидетельствам // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Вып. Х. – Симферополь, 2003.
Айбабин, А. И., Хайретдинова Э. А. Могильник у с. Лучистое. – Симферополь-Керчь, 2008.
Айналов, Д. В. Развалины храмов. Памятники христианского Херсонеса. – М., 1905. – Вып. 1.
Арсений (Иващенко А.) архим. Готская епархия в Крыму // Журнал Министерства народого просвещения.-1873.- Ч.165.- № 1-2.- С.60-86.
Артамонов М. И. История хазар. – Л., 1962.
Баранов И.А. О восстании Иоанна Готского // Феодальная Таврика.- Киев, 1974.- С.150-165.
Баранов И.А. Таврика в эпоху раннего средневековья (салтово-маяцкая культура). – К., 1990.
Беневоленская Ю.Д. Антропологические материалы из средневековых могильников Юго-Западного Крыма // Материалы и исследования но археологии СССР. – Л., 1970.- № 168.- С.196-224.
Бертье-Делагард А.Л. К истории христианства в Крыму. Мнимое тысячелетие// Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- 1910.- Т.28.- С.1-108.
Бертье-Делагард А.Л. Остатки древних сооружений в окрестностях Севастополя и пещерные города Крыма// Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- 1886.- Т.14.- С.166-279.
Богданова Н. М. Херсон в X-XV вв. Проблемы истории византийского города // Причерноморье в средние века.- М., 1991.- Ч.2.- С.1-65.
Богданова Н. М. Церковь Херсона в X-XV вв. // Византия. Средиземноморье. Славянский мир.- Москва : Изд-во Московск. ун-та, 1991.- С.19-50.
Брун Ф.И. О разных названиях Керчи и ея окрестностей в древности и средних веках // Записки Императорского Новороссийского университета. – Т.23. – С.227-258.
Брун Ф.И. Черноморские готы и следы их долговременного пребывания в Южной России // Записки Академии наук.- Спб, 1874.- Т. 24.- С.83-129.
Бушаков В.А. Термины, обозначающие селения и крепости, в топонимии Крыма // Советская тюркология. – Баку, 1985. – № 2.
Бушаков В. Про фулльський народ і його священний дуб у «Житії Костянтина Філософа» та локалізацію міста Фулли і Фулльскої єпархії // Україна в минулому. – Київ; Львів: Б.в., 1994. – Вип.5. – С.9-31.
Васильев А.А. Готы в Крыму // Известия Российской Академии истории материальной культуры.- 1921.- Т.1.- С.265-344.
Васильев А.А. Готы в Крыму// Известия Государственной Академии истории материальной культуры.- 1927.- Т.5.-С.179-282.
Васильевский В.Г. Житие Иоанна Готского// Труды Васильевского В.Г..- Спб, 1912.- Т.2.- Вып.1.- С.136-212.
Васильевский В.Г. Житие св. Стефана Сурожского // Журнал Министерства народного просвещения. – 1889.- Ч.263. Май.
Васильевский В.Г. Записка Готского Топарха // Журнал Министерства народного просвещения. – 1876. – Кн.6. – Т. 185. – С.368-434.
Веймарн Е.В. “Пещерные города” Крыма// Проблемы истории “пещерных городов” в Крыму.- Симферополь: Таврия, 1992.- С.86-94.
Веймарн Е.В. О времени возникновения средневековой крепости Каламита // История и археология средневекового Крыма. М., 1958.
Веймарн Е.В. О двух неясных вопросах средневековья Юго-Западного Крыма //Археологические исследования средневекового Крыма. K., 1968.
Веймарн Е.В. От кого могли защищать готов в Крыму «длинные стены» Прокопия? // Античная древность и средние века.- Свердловск, 1980. – Вып. 17.- С.19-20.
Виноградов А. Ю., Гайдуков Н. Е. Тропа над пропастью: Пещерный монастырь на северном обрыве городища Тепе-Кермен // Сугдейский сборник. – Киев; Судак, 2004.- С. 13–35.
Виноградов А. Ю., Гайдуков Н. Е., Желтов М. С. Пещерные храмы Таврики: К проблеме типологии и хронологии // Российская археология. – Москва, 2005. – №1. – С. 72–80.
Виноградов А. Ю., Комар А. В. Две «хазарские» надписи из Юго-Западного Крыма // Российская археология. – Москва, 2005. – №3. – С. 128–132.
Виноградов А. Ю. «Миновала уже зима языческого безумия…» Церковь и церкви Херсона в IV веке по данным литературных источников и эпиграфики. – Москва, 2010.
Гаркавец А. Н. В. В. Бартольд о вероисповедании у кыпчаков X-XІІІ вв. и проблема этногенеза армяно-, греко-кыпчаков и караимов // Бартольдовские чтения. Тезисы докл. конференц. (Москва, 18-20 марта 1974 г.).- М., 1974.- С.18-20.
Герасимова М.М., Рудь Н.М., Яблонский Л.Т. Антропология античного и средневекового населения Восточной Европы.- Москва : Наука, 1987.- 179 с.
Герцен А. Г. Хазары в Доросе-Мангупе // Хазарский альманах. – Харьков, 2002.- Т. 1. – С. 29-34.
Герцен А. Г. У истоков иудейской общины Мангупа // Материалы IV Боспорских чтений «Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Памяти В. В. Шкорпила». – Керчь, 2003. – С. 69-79.
Герцен А. Г., Пономарев Д. Ю. Некрополи раннесредневекового Дороса-Мангупа (некоторые итоги комплексного историко-археологического и антропопалеонтологического исследования) // Гипнос, Танатос и Асклепий в культуре народов мира: гуманитарные и медицинские аспекты. -Симферополь, 2003. – Вып. 1. С. 46-55.
Герцен А. Г, Могаричев Ю. М. Пещерные церкви Мангупа. Симферополь, 1996.
Герцен А. Г., Могаричев Ю. М. Крепость драгоценностей. Кырк-ор. Чуфут-кале.- Симферополь: Таврия, 1993.- 128 с.
Герцен А.Г., Могаричев Ю.М. Иконоборческая Таврика // Античная древность и средние века. Вып.26.: Византия и средневековый Крым.- Барнаул: День, 1992.- С.180-191.
Герцен А.Г., Могаричев Ю.М. О возникновении Готской епархии в Таврике // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 1991. – Вып. II.- С.119-122.
Голден П.Б. Формирование куман-кыпчаков и их мира // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2003. – Вып. Х. – С. 458-480.
Домбровский О. И. Средневековый Крым X-XI вв. // Археология Украинской ССР. – К., 1986. – Т.3. – С.518-535.
Домбровский О. И., Соломоник Э. И. О локализации страны Дори // Античная история средневекового Крыма. – К., 1968. – С.11-44.
Завадская И.А. Периодизация культового строительства на городище Тепсень (о кафедральном храме Фульской епархии) // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2014. – Вып. ХIХ. – С. 211-239.
Завадская И.А. Христианизация ранневизантийского Херсонеса (IV-VI вв.) // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2003. – Вып. Х. – С. 402-426.
Зиневич Г.П. Антропологические материалы средневековых могильников Юго-Западного Крыма.- Киев: Наук. думка, 1973.- 270 с.
Зубарь В.М., Павленко Ю.В. Херсонес Таврический и распространение христианства на Руси. – К.: Наукова думка, 1988.- 208 с.
Зубарь В.М. Проникновение и утверждение христианства в Херсонесе Таврическом// Византийская Таврика.- Киев: Наукова думка, 1988.- С. 8-30.
Ибн-ал-Биби. Рассказ о походе малоазиатских турок на Судак, половцев и русских в начале XIII в. (в пересказе А.Ю. Якубовского) // Византийский Временник.- Л., 1928.- Т.25.- С. 53-76.
Иннокентий, архиепископ. Записки о Епархии Готской // Прибавление к Херсонским епархиальным ведомостям. – Херсон, 1862.
Иннокентий, архиепископ. Насаждение христианской веры в древнем Херсоне // Прибавление к Херсонским епархиальным ведомостям. – Херсон, 1860. – № 1. – С.5.
Иннокентий, архиепископ. Св. Иоанн, Епископ Готфейский // Прибавление к Херсонским епархиальным ведомостям. – Херсон, 1862. – № 12.
Исхакова Х.Ф . Огузо-кыпчакские соответствия в топонимике Крыма // Ономастика. Типология. Стратиграфия. – М., 1988. – С.127-144.
Исхакова Х.Ф . Структура составных топонимов (на материале тюркской топонимии Крыма) // Тюркская ономастика. – Алма-Ата, 1984. – С.163-172.
Кадеева В. И. Херсонес Таврический в первых веках н.э. – Харьков, 1981.
Кирилко В. П. Византийская архитектура Мангупа // Археология Крыма. – Симферополь, 1997. – Т. I. – С. 89-97.
Кирилко В. П., Мыц В. Л., Лысенко А. В., Тесленко И. Б., Татарцев С. В. Исследование средневекового укрепления Чабан-Куле // Археологические исследования в Крыму. 1993 год. -Симферополь: Таврия, 1994. – С. 200–207.
Кондараки В.Х. История христианства в Тавриде до присоединения к России.- Одесса, 1871.- 28 с.
Константин Багрянородный. Об управлении империей (текст, перевод, комментарий). М.: Наука, 1991. – 496 с.
Константинов В. К. Фреска в храме трех всадников в Эски Кермене // Україна-Греція: Історична спадщина і перспективи співробітництва (Маріуполь, 27-29 травня 1999 р.): Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції. – Маріуполь, 1999. – Т.1. – Ч.2. – С.401-404.
Кулаковский Ю. А. Аланы по сведениям классических и византийских писателей. – Киев : тип. Имп. Ун-та св. Владимира Н.Т. Корчак-Новицкого, 1899. – 73 с.
Кулаковский Ю. А. Древности Южной России. Керченская христианская катакомба 491 г. // Материалы по археологии России. – 1891.- № 6.- С.1-30.
Кулаковский Ю. К истории готской епархии (в Крыму) в VІІІ в.// Журнал Министерства народного просвещения.- Ч. СССХV.- 1890.- № 2.- С. 173-202.
Куник А. А. О записке готского топарха. По поводу новых открытий о Таманской Руси и крымских готах // Записки императорской Академии наук.- СПб., 1874. – Т.24. – С.61-160.
Латышев В. В. Жития епископов херсонесских // Записки Академии наук. – СПб, 1906. – Сер.8. – Т.8. – С. 1-81.
Латышев В.В. Сборник греческих надписей христианских времен из Южной России.- Спб, 1896.- 143 с.
Ливанов В.Ф. Георгиевский монастырь в Крыму (что близ Севастополя и Балаклавы).- Москва, 1874.- 42 с.
Ливанов Ф. В. Успенский скит. – М., 1874.
Ливанов Ф.В. Инкерман и Инкерманская колония в Крыму. – М., 1874.
Литаврин Г. Г. Записка греческого топарха // Из истории средневековой Европы (X- XVII вв.): Сб. ст. / Под ред. С.Д. Сказюга. – М., 1957.- С.114-130.
Лысенко А. В., Тесленко И. Б. Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг // Алушта и алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. – Киев: Стилос, 2002. – С. 59–88.
Майко В. В., Кузьминов А. В. Проблемы христианизации тюркоязычного населения Таврики в эпоху раннего средневековья // Проблемы греческой культуры: Международная научно-практическая конференция (Мыс Фиолент, Георгиевский монастырь, Крым, 15-21 сентября 1996 г.): Материалы. -Симферополь, 1997. – С.100-101.
Маркевич А. И. Географическая номенклатура Крыма // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии.- 1928.- Т. 2(59).- С.17-33.
Марков Д. А. Древнегреческая церковь в Феодосийском карантине // Известия Таврической ученой архивной комиссии. – 1912. – № 48. – С.184-195.
Масленников А.А. Сельская территория Европейского Боспора в ранневизантийское время // Византия и народы Причерноморья и Средиземноморья в раннее средневековье (VI-IX вв.). Тезисы докл. международ. конференц. (г.Симферополь, 21-27 сентября 1994 г.).- Симферополь, 1994.- С.40-41.
Махнева О.А. О плитовых могильниках средневекового Крыма // Археологические исследования средневекового Крыма.- Киев: Наук. думка, 1968.- С.155-168.
Мещеряков В. Ф. О времени появления христианства в Херсонесе Таврическом //Актуальные проблемы изучения истории и атеизма.- Ленинград, 1978. – С.121-144.
Могаричев Ю.М. Основные этапы развития скальной архитектуры Юго-Западного Крыма // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 1996. – Вып. V.- С. 126-134.
Могаричев, Ю. М. Византийский Крым (Крым в VI-XII вв.). – Симферополь: «НАТА», 2008. – 236 с.
Могаричев, Ю. М. Средневековый Крым // Древний и средневековый Крым. – Симферополь, 2000. – Ч. 1.
Могарычев, Ю. М. Средневековый Крым (VI – середина XIII в.): история, религия, культура. – Симферополь: Бизнес-Информ, 2014.
Мордвінцев В., Кисіль І. Грецька община в Сугдеї (Судак) VIII-IX ст. // Грецьке православ’я в Україні: Зб. наук. ст. та мат-лів. – К., 2001.
Мыц В.Л. Укрепления Таврики в X-XV вв.- Киев: Наук. думка, 1991.- 160 с.
Науменко В.Е. Хазарский «тудун» в Херсоне в начале VIII в.: византийская версия // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2003. – Вып. Х. – С. 427-440.
Никитский А. Житие преподобного отца нашего Иоанна, епископа Готфии // Записки Одесского общества истории и древностей.- 1883.- Т. 13.- С.25-34.
Никифоров М.А. К дискуссии о дате учреждения византийской фемы в Таврике // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2009. – Вып. ХV.- С. 550-560.
Никифоров М.А. Таврические Климаты византийских источников // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2011. – Вып. ХVII.- С. 570-586.
Никифоров М.А. Термин «πάκτον» Константина Багрянородного в свете административных отношений в феме Херсон в середине Х века // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2008. – Вып. ХIV.- С. 476-484.
Никон, архимандрит. Балаклавский Георгиевский первоклассный монастырь.- Чернигов, 1862.- 24 с.
Панагия, или Успенский Бахчисарайский в Крыму скит. Краткое историческое описание. – Симферополь, 1880.
Пиоро И.С. Крымская Готия (очерки этнической истории населения Крыма в позднеримский период и раннее средневековье).- Киев: Лыбидь, 1990.- 190 с.
Плетнева, С. А. Хазары. – Москва, 1986.
Равдоникас Т.Д. Кормильство на Боспоре // Советская этнография.- 1981.- № 1.- С.23-31.
Радочин В.Ю. Антропологические материалы из погребений V-IX вв. могильника у с. Лучистое // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2003. – Вып. Х. – С. 161-171.
Романчук А. И. Исследования Херсонеса-Херсона. Раскопки. Гипотезы. Проблемы. Часть 2. Византийский город. – Екатеринбург, 2007. — 664 с.
Романчук А. И. Очерки истории и археологии византийского Херсона. — Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 2000. — 390 с.
Романчук А. И. Строительные материалы византийского Херсона. — Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 2004. — 238 с.
Романчук А. И. Херсонес VI — первой половины IX в. — Свердловск, 1976. — 48 с.
Харитонов С.В. Древний город Эски-Кермен: Археология, история, гипотезы. – Санкт-Петербург, 2004.
Сидоренко В.А. «Готы» области Дори Прокопия Кесарийского и «длинные стены» в Крыму // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 1991. – Вып. II.- С. 105-118, 280-281.
Сидоренко В.А. К вопросу о Фуллах и Доросе // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 1995. – Вып. IV.- С. 584-588.
Соколова К.Ф. Антропологiчнi матерiали могильникiв Iнкерманської долини // Археологiчнi пам’ятки УРСР.- 1963.- Т.XIII.- С.126-165.
Соломоник Э. И. К вопросу о населении Херсонеса // Социальное развитие Византии. – Свердловск, 1979.
Соломоник Э. И. Новые греческие надписи средневекового Крыма // Византийская Таврика. – К, 1991. – С. 172-178.
Сорочан С. Жизнь и гибель Херсонеса / С. Сорочан, В. Зубарь, Л. Марченко. – Харків : Майдан, 2000. – 826 с.
Сорочан С.Б. Византийский Херсон. – Харьков, 2005.
Спиридонов Д.С. Заметки из истории эллинства в Крыму // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии.- Симферополь, 1928.- Т.2 (59).- С.93-102.
Спиридонов Д.С. К вопросу о мучении св. Климента, папы Римского в Крыму // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии.- 1909.- № 43.- С.115-124.
Степаненко В. П. К иконографии фрески храма “Трех всадников” под Эски-Керменом // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2003. – Вып. Х. – С. 452-457.
Степаненко В.П. Еще раз о локализации Хазарии в XI в. // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2014. – Вып. ХIХ. – С.368-378.
Струков Д. М. О древнехристианских памятниках в Крыму. – М., 1872.
Струков Д.М. Древние памятники христианства в Тавриде.- М., 1876.- 51 с.
Стоянов Г. Codex Cumanicus. История изучения // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2003. – Вып. Х. – С. 481-505.
Тесленко И. Б., Лысенко А. В. Средневековое поселение на левом берегу р. Ай-Лия (по материалам исследований 2005 г.) // Древняя и средневековая Таврика. Сборник статей, посвященный юбилею Елены Александровны Паршиной. – Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. – С. 366–392.
Тесленко И. Б., Лысенко А. В. Средневековый христианский храм в с. Малый Маяк и его археологическое окружение // О древностях Южного берега и гор Таврических. – Киев: Стилос, 2004.- С. 260–296.
Тесленко И. Б., Лысенко А. В. Погребение священника в одном из средневековых храмов горы Аю-Даг //Материалы международной церковно-исторической конференции «Духовное наследие Крыма» памяти преподобного Иоанна, епископа Готфского. – Симферополь: Издательство Симферопольской и Крымской епархии, 2007. – С. 132–144.
Тиханова М. А. Дорос-Феодоро в истории средневекового Крыма // Материалы и исследования но археологии СССР.- М., 1953. – Вып.34.- С.319-333.
Томкевич В. Древняя греческая церковь в деревне Козах Феодосийского уезда // Таврические епархиальные ведомости. – 1901. – № 3.
Тур В. Г. К вопросу о Сугдейской епархии // Проблемы греческой культуры: Международная научно-практическая конференция (Мыс Фиолент, Георгиевский монастырь, Крым, 15-21 сентября 1996 г.): Материалы. – Симферополь, 1997.- С. 108-110.
Успенский Ф. И. Византийские владения на северном берегу Чёрного моря в IX—X век. – Киев, 1889.
Ушаков С.В. Пiзньоантичний та ранньовiзантiйський впливи на культуру населення Пiвденно-Захiдного Криму// Археологiя.- 1993.- № 1.- С.126-130.
Фарбей О. Поширення християнства в Криму та виникнення перших єпархій на теренах України (за письмовими та археологіч ними джерелами) // Грецьке православ’я в Україні: Зб. наук. ст. та мат-лів. – К., 2001.
Феофилов М. Исторический очерк христианства в Крыму.- Б.в.д.- 52 с.
Фирсов Л. В. Исары: Очерки истории средневековых крепостей Южного берега Крыма. – Новосибирск, 1990.
Фирсов Л. В. О положении страны Дори в Таврике // Византийский временник.- М., 1979.- Т.40.- С.113-114.
Хайрединова Э.А. Византийские пряжки VII в. в женском костюме крымских готов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2008. – Вып. ХIV.- С. 161-183.
Хайрединова Э.А. Медальоны с изображением святого всадника из могильника у с. Лучистое // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2014. – Вып. ХIХ. – С. 147-210.
Халангот Н. Д. Греческая православная церковь в Крыму: 325 – 1779 // Греко-славянское духовное единство: Сборник докладов конференции «Греко-русско-украинское культурное единство: 1000-летие его формирования» (Донецк, 30-31 мая 1992 г.). – Донецк, 1993. – С.87-94.
Хартахай Ф.А. Христианство в Крыму.- Симферополь, 1867.- 70 с.
Цукерман К. Политика Византии в Северном Причерноморье по данным Notitiae еpiscоpatuum // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2010. – Вып. ХVI.- С. 399-435.
Цукерман, К. К вопросу о ранней истории фемы Херсона // Бахчисарайский историко-археологический сборник. – Симферополь, 1997. – Вып. 1.
Членова Л. Г. Возвращаясь к теме «Святой Георгий с житием»// Хронос.- Мариуполь, 2001.- № 9.- С. 4.
Шапошников А.К. Древнейшая ономастика Таврического полуострова. 1. Сурожская земля // Вопросы ономастики. – 2005. – № 2. – С. 111–125.
Шрег Р. К вопросу изучения освоения округи Мангупа и Эски-Кермена в эпоху Великого переселения народов и средние века с точки зрения археологии поселения и окружающей среды // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2009. – Вып. ХV.- С. 174-195.
Шукуров Р. М. Формулы самоидентификации анатолийских тюрков и византийская традиция (II—XIII вв.) // Причерноморье в средние века / од ред. С. П. Карпова: Вып. 5 — М., СПб.: Алетейя, 2001. – С. 151-173.
Шукуров Р.М. «Гаремное христианство»: византийская идентичность анатолийских сельджуков // Причерноморье в средние века / Под ред. С. П. Карпова: Вып. 8 — М., СПб.: Алетейя, 2011. – С. 64-90.
Щеглов А. Н. Об изучении топонимики средневекового Крыма // Записки Одесского археологического общества. – Одесса, 1960. – Т.1.
Якобсон A. Л. Античные традиции в культуре раннесредневековой Таврии // Античность и античные традиции в культуре и искусстве народов Советского Востока.- Москва, 1978.
Якобсон А. Л. Византия в истории раннесредневековой Таврики // Советская археология.- 1954. – № 21.
Якобсон А. Л. Культура и этнос раннесредневековых селищ Таврики // Античная древность и средние века. – Свердловск, 1973. – Вып. 10.- С.131-138.
Якобсон А.Л. Раннесредневековые сельские поселения Юго-Западной Таврики.- Л.: Наука, 1970.-195 с.
Bonarek Jacek. Ромеи – только жители империи или народность in statu nascendi? // Orientalia Christiana Cracoviensia. – 4 (2012). – С. 59–75. Link: https://www.azovgreeks.com/library.cfm?articleId=159
Vasiliev A.A. The Goths in the Crimea. – Cambridge: Massachusetts, 1936. – 293 p.
Vasiliev A.A. The Goths in the Crimea.- Cambridge, 1936.- 180 s.
Βετόσνικωφ Κωνσταντίνος. Ο χριστιανισμός στην Κριμαία πριν από την προσάρτησή της (1783) στη Ρωσία. Διατριβη. – Θεσσαλονίκη, 2001. – 308 σ. Link: http://hdl.handle.net/10442/hedi/22900