Спроби повернутися до Криму

Скрутне становище греків на землях Надазов’я підштовхувало їх, навіть після десяти років життя на цій території, до прагнення повернутися до Криму. У справі «Дело Мариупольского греческого суда о попытке жителей с. Чердакли и некоторых других сел возвратиться в Крым. 1790 г.» зафіксовані факти намагань переселенців повернутися, а також, які дії здійснював суд і наглядачі для попередження втеч з надоазовських земель. Друга справа містить рапорт Маріупольського грецького суду Катеринославському намісницькому правлінню від 16 листопада 1793 р., Указ імператриці Катерини ІІ щодо повернення греків-втікачів назад на територію Надазов’я від 16 січня 1794 р., а також список усіх греків, що втекли до Криму з м. Маріуполя по кварталах, а також із селищ Старий Крим, Карань, Сартана і Урзуф. У списку першим вказувався голова родини, а також ким йому приходилися інші члени сім’ї, наприклад: «Тохташ Дмитриев, зять его Паниот Янков, жена его Варвара с двумя дочерьми их» [арк. 8]. Якщо порахувати кількість втікачів, наприклад, тільки з с. Старий Крим їх було 73 особи, що становило значну частину мешканців цього села, то можна зрозуміти, що навіть після 14 років, що пройшли після переселення, умови життя і туга за батьківщиною спонукали греків все кидати й повертатися назад до Криму [Спр. 3474-Д., арк. 8].

 

Список справ: