Авторські публікації щодо кримського періоду. Можливі предки і сусіди маріупольських греків.
Оскільки питання етногенезу і формування спільноти кримських християн є дискусійним не тільки у колі дослідників, а й серед лідерів громадської думки маріупольських греків, ми намагалися максимально широко представити події кримської історії і можливих предків та сусідів кримських християн, які могли мати певний вплив на формування їхніх культурних особливостей. Наразі у цей підрозділ бібліографії винесені більше 500 назв авторських публікацій (монографій, статей, доповідей, тез доповідей тощо), які були згруповані за хронологічним принципом у 5 блоків. У кожному блоці бібліографія розташована за кириличною абеткою. На жаль, переважна більшість літератури по кримському періоду написана російською мовою. Авторські публікації іншими іноземними мовами містяться наприкінці розділу.
Варто зауважити, що значна частина інформації міститься у історико-культурних збірках, довідникових виданнях і окремих джерелах, які не відображені у цьому підрозділі авторських публікацій, тож радимо дослідникам звернутися до інших підрозділів бібліографії. Також після 2013 р. на тимчасово окупованих територіях України і в Росії були опубліковані низка досліджень і документів, які є важливими для дослідження кримського періоду історії маріупольських греків. Ці публікації – як авторські, так і збірки, винесені в окремий підрозділ.
Зауважимо, що більшість дослідників заперечують прямий зв’язок культури маріупольських греків з культурою греків Криму античного періоду, проте самі маріупольські греки вважають себе їхніми нащадками. Тож для формування більш повного уявлення про історичний контекст і проведення подальших досліджень, до першого підрозділу ми все ж таки включили події античного періоду історії Криму. Його початок ми датували VI ст. до Р. Х. (згідно археологічних даних про першу грецьку колонізацію півострова), а закінчення – ІІІ ст., коли більшість піздньоантичних поселень Криму загинула від готської, а потім і гунської навали. Проте, будь-яка хронологія є досить умовною, адже поселення таврів, скіфів та ін. існували на півострові ще до приходу грецьких колоністів, а життя у таких великих полісах, як наприклад Херсонес і Пантікапей, продовжилося і після вторгнення кочовиків.
Цей блок бібліографії охоплює 800-900 років. Зауважимо, що про античний період історії Криму написано більше робіт ніж про добу середньовіччя. Щоб не «потонути» у великому обсязі публікацій, що були видані за останні 250+ років, при відборі ми зосередилися на наступних темах: загальні роботи про античну історію і поселення в Криму (з акцентом на Херсонес, Пантікапей, Гірський Крим) та торговельні зв’язки з грецькими полісами на теренах сучасної Туреччини і Греції; етнічний склад населення (за антропологічними, археологічними і письмовими джерелами) і взаємовідносини між «варварами», греками і римлянами; узагальнюючі роботи про господарство і традиційні промисли, культуру повсякденності, мистецтво, про відомі особистості, місцеві міфи, легенди і вірування. Зауважимо, що археологічні дослідження на античних пам’ятках в Криму проводили фахівці з багатьох країн Європи і Америки, тож наша бібліографія ще має значно поповнитися публікаціями іноземними мовами.
Період кримського середньовіччя представлений у декількох блоках. Блок «Від готів до кипчаків. Візантія і християнство на півострові» охоплює також більш ніж 900-літній період історії півострова (від вторгнення готів до ординського завоювання Половецького степу у першій третині ХІІІ ст.). Зауважимо, що про кримське середньовіччя опубліковано значно менше робіт, ніж по античному періоду. Основною причиною є слабкість джерельної бази і негласна заборона в радянські часи досліджувати готів, а також кримських татар, вірмен, греків, і загалом історію Кримського ханства, у зв’язку з подіями Другої світової війни і насильницькою депортацією за національною ознакою у 1944 р. Лише після набуття незалежності України, з 1990-х рр. знову розпочалася активна розробка цієї проблематики.
Оскільки греки є етноконфесійною спільнотою, велику увагу при відборі бібліографії ми присвятили саме темі християнізації населення Криму, зведення церков і монастирів, створенню єпархій і митрополій, місцевим святим. Також серед наведених публікацій можна побачити узагальнюючи роботи по історії візантійських володінь в Криму і міжнародні зв’язки; про етнічний склад населення (алан, готів, греків, євреїв, половців (кипчаків/куманів), сельджуків, хозар та ін.) і різні державні формування на теренах півострова; дискусії з приводу розташування на етнічних територіях християнської спільноти Криму візантійської феми Кліматів, «країни Дорі», «довгих стін» і часу зведення «печерних міст» та фортець; дослідження епіграфістів, археологів і антропологів; травелоги сучасників тощо.
Наступний блок історії кримського середньовіччя присвячений золотоординському періоду – від створення Кримського улусу до османського завоювання Криму у 1475 р. Цей відносно невеликий період часу (біля 350 років) був насичений різними подіями і тісно пов’язаний з історією Золотої Орди, Венеції, Генуї, Візантійської, Трапезундської і Османської імперій. У ці часи закінчилась історія візантійського Херсона, кримське узбережжя перейшло під контроль італійців, а у Гірському Криму виникли християнські феодальні утворення, найвідомішим з яких було князівство Феодоро. Бібліографія цього періоду присвячена історії кримських міст і фортець, зокрема Херсону, Мангупу, Кафі (Феодосії), Боспору/Керчі, Каламіті, Судаку; історії князівства Феодоро і його міжнародним зв’язкам; етнічному складу населення Криму і християнським святиням та єпархіям цього періоду; історії військового протистояння в Криму венеціанців з генуезцями, генуезців з ординцями і з князівством Феодоро, історії створення і падіння Кримського улусу Золотої Орди й формування Кримського ханства, османській експансії в Криму.
Четвертий блок стосується періоду пізнього середньовіччя і нового часу в Криму. Він охоплює події з кінця ХV ст. (коли колишні італійські володіння, кримські порти і територія князівства Феодоро увійшли у склад Кефінського санджаку, а пізніше – еялету Османської імперії, а інші території де також проживали греки – у склад Кримського ханства) і до виселення кримських християн у Надазов’я у 1778 р. і першої анексії Криму Російською імперією у 1783 р. Саме у цей період, на думку дослідників, у Криму закінчилося формування спільноти, яка пізніше стала відомою як «маріупольські греки». У блоці представлений етнічний склад населення Криму у цей період; правове положення християн під владою осман та кримських татар; стан їхніх святинь та єпархій; сусідські взаємовідносини; основні заняття греків Криму; доля Мангупа, Кафи й інших міст; історія Кримського ханства і події російсько-турецької війни 1769-1774 рр. та ті, що передували виселенню греків з Криму; процес підготовки і організація переселення кримських християн у Надазов’я тощо.
Останній, п’ятий блок цього підрозділу присвячений історії та культурі сусідів кримських греків – кримських татар, вірмен, караїмів, кримчаків, рома/чингине, які мали певний вплив на останній період формування цієї спільноти і її культурних особливостей (деякі з них стало мешкали на теренах півострова до середини ХХ ст.), а також подіям, що сталися після 1783 р., адже невелика частина кримських греків у 1778 р. не переселялася з Криму взагалі, а частина – повернулася із Надазов’я до півострова. Переважна більшість робіт стосується особливостей матеріальної і духовної культури кримських татар. Окрім вже перелічених етнічних спільнот в блоці є інформація про культурні особливості гагаузької спільноти, оскільки серед деяких дослідників триває дискусія про певні культурні зв’язки між тюркомовними маріупольськими греками і гагаузами або навіть спільний етногенез. Зауважимо, що наведена бібліографія про сусідів маріупольських греків не є повною і вичерпною та потребує додаткового опрацювання дослідниками, які проводять історичні реконструкції і типологічні дослідження культури маріупольських греків.
Маємо зазначити, що всі наведені в підрозділі публікації були написані як науковцями, так і аматорами, нажаль багато публікацій є компілятивними. Роботи були створені в різні історичні періоди, відповідно з різних ідеологічних позицій – російської (імперської, «руськомирської»), радянської (комуністичної), україно- або греко-центричної. Частина наведених нами робіт опублікована дослідниками, краєзнавцями і політиками, які у наш час підозрюються або вже звинувачені в колабораційній діяльності. Однак в їхніх публікаціях міститься цікавий фактологічний матеріал щодо грецької спільноти і вони можуть бути використані в політологічних, соціокультурних і історіографічних дослідженнях. Закликаємо дослідників бути об’єктивними; дотримуватися наукової етики і критично ставитися до певних висновків, оцінок і коментарів, які містяться в наведених роботах. Питання доречності посилання на деякі публікації залишаємо на ваш розсуд.
Сподіваємося, що сучасні дослідники перешлють нам свої списки публікацій і ми зможемо значно доповнити і уточнити представлену нами бібліографію.
Маргарита Араджионі
Історія і культура сусідів греків в Криму (ХVІ-ХХ ст.)
Аблаева У. О. К вопросу о классификации традиционных женских поясов крымских татар // Этнография Крыма XIX–ХХI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. – Вып. 3. / Отв. ред. М. А. Араджиони, Л. А. Науменко. – Симферополь, 2012. – С. 298-303.
Араджиони М. А., Ефимов А., Лазариди С., Бахревский Е. Рекогносцировочное обследование христианских и мусульманских некрополей позднесредневекового и нового времени в Бахчисарайском районе// Археологические исследования в Крыму 1994 г.- Симферополь, 1997.- с.25-30.
Араджиони М. А., Лазариди С. Некоторые замечания об эпиграфических материалах, обнаруженных на христианском (греческом) некрополе XVI-XX вв. в с. Высоком (Керменчик) Бахчисарайского района Республики Крым // “Україна-Греція: історія та сучасність”. Тези доповід. II-ї міжнародної наук. конференц..- Київ, 1995.- C. 144-147.
Арифова Э. Э. Традиционные напитки крымских татар// Этнография Крыма XIX–ХХI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. Вып. 2. / Отв. ред. М. А. Араджиони, Ю. Н. Лаптев. – Симферополь, 2012. – С. 232-236.
Ачкинази И. В. Крымчаки: историко-этнографический очерк. – Симферополь: Дар, 2000 – 189 с.
Багдыков М. Г. Нахичеванские находки. – Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1999. – 208 с.
Бархударян В. Б. История армянской колонии Новая Нахичевань (1779 – 1917 гг.) / пер. с арм. Н. Григорова. – Ереван: Айастан, 1996. – 528 с. + 16 с. ил.
Бонч-Осмоловский Г.А. Брачные обряды татар горного Крыма // Известия Русского географического общества. – 1926. – Т.58. – Вып.1. – С.22-62.
Броневский М. Описание Крыма Мартина Броневского / Пер. И. Г. Шершеневич, прим. Н. Н. Мурзакевича // Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- Одесса, 1867.- Т.6.- С.333-368.
Власов В. П., Бухтоярова В. А. Традиционный костюм крымских татар на международной выставке современных декоративных и промышленных искусств (Париж, 1925 г.). // Этнография Крыма XIX–ХХI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. – Вып. 3. / Отв. ред. М. А. Араджиони, Л. А. Науменко. – Симферополь, 2012. – С. 349-357.
Возгрин В.Е. Исторические судьбы крымских татар. – Москва: Мысль, 1992. – 446 с.
Гайворонский, О. Повелители двух материков. – Т. I: Крымские ханы первой половины ХV-ХVI столетий и борьба за наследство Великой Орды. – К.; Бахчисарай: Оранта, 2007.
Гайворонский, О. Повелители двух материков. – Т. II: Крымские ханы первой половины ХVII столетия в борьбе за самостоятельность и единовластие. – К.; Бахчисарай: Оранта, 2009.
Гаркавец А. Н. Армяно-кыпчакские письменные памятники XVI-XVII вв.// Средневековый Восток.- М., 1980.- С.81-90.
Гаркавец А. Н. Развитие согласования в армяно-кыпчакском и урумском языках// Известия АН КазССР. Серия филологии.- Алма-Ата, 1987.- № 1.- С.8-15.
Гаркавець О. М. Вiрмено-кипчацькi рукописи в Українi, Вiрменiї, Росiї: Каталог. – Київ: Українознавство, 1993.
Гермоген, епископ. Справочная книжка о приходах и храмах Таврической епархии.- Симферополь, 1886.- 271 с.
Гермоген, епископ. Таврическая епархия.- Псков, 1887.- 520 с.
Герцен А. Г. Евреи в средневековом Крыму. – Симферополь, 1999.- 64 с.
Гирей Халим. Розовый куст ханов или История Крыма. – 2-ое изд, испр. – Симферополь: Стилос, Аян, 2008. – 191 с.
Домбровский О. Солхат и Сурб-Хач.– Симферополь, 1987.
Домбровский Ф. Заметка о крымско-татарском способе уборки сена // Записки Одесского общества сельского хозяйства Южной России. – 1854. – С.375-385.
Домбровский Ф. О крымско-татарском способе уборки хлеба // Записки Одесского общества сельского хозяйства Южной России. – 1848. – № 6. – С.356-368.
Домбровский Ф. Очерк хозяйственного быта татар степной полосы Крыма // Записки Одесского общества сельского хозяйства Южной России. – 1850. – № 7-8. – С.439-443, 459-490.
Ефимов A. B. Прозвища («лагабы») у тюркоязычных народов Крыма // Україна-Греція: історія та сучасність: Тези II міжнародної наукової конференції (Київ, 22-24 лютого 1995 р.). – К., 1995.- С.141-142.
Желтухина О. А. Чабанский «кош» в Крыму в XIX – начале XX в. // Этнография Крыма XIX–ХХI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. Вып. 2. / Отв. ред. М. А. Араджиони, Ю. Н. Лаптев. – Симферополь, 2012. – С. 259-266.
Желтухина О.А. Крымские татары в 19 – начале 20 вв.: Путеводитель по этнографическому отделу музея истории и культуры крымских татар БИКЗ. – Симферополь: «Домино», 2003. – 68 с.
Кабузан В. М. Народы России в XVIII веке: Численность и этнический состав. – М., 1990.
Кабузан В.М. Изменения в размещении населения России в XVIII – первой половине XIX вв. – Москва : Наука, 1971.- 192 с.
Каралезли X. Старинный обычай татарского заручення и свадьбы в деревнях Дерекой, Ай-Василь и Аутка Ялтинского района // Крым. – 1926. – № 2. – С. 132-142.
Кедрин И. Хозяйственные очерки Крыма // Журнал Министерства государственных имуществ. – СПб., 1848. – Ч.26. – С.197-222.
Кондараки В. X. В память столетия Крыма: Этнография Тавриды: В 2 т. М., 1883.
Кондараки В. X. Легенды Крыма. – М., 1883.
Кондараки В. X. Основание крымских колоний со времен императрицы Екатерины II // Одесский вестник. – 1857.- № 79. – С.389-390.
Кондараки В. X. Сельское хозяйство в Крыму // Записки общества сельского хозяйства Южной России. – Одесса, 1872. – Т.1. – № 2. – С.31-55.
Кондараки В.Х. Подробное описание Южного берега Крыма.- Николаев, 1867.- 142 с.
Кондараки В.Х. Универсальное описание Крыма.- Спб, 1875.- Ч.8.- 127 с.
Конкин Д.В. Законодательное оформление земельной собственности в Крыму (1783-1796 гг.) // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2006. – Вып. ХII.- С. 627-640.
Кристостурян Х. Фольклор донских армян // Литературная Армения. – 1971. – № 11.
Кулаковский Ю.А. Прошлое Тавриды. Краткий исторический очерк.- 2-е изд. – Киев: Типо-литография «С.В. Кульженко». 1914.- 158 с.
Курогло С.С. Семейная обрядность гагаузов в ХІХ–нач. ХХ. – Кишинев: Штиинца, 1980. – 241 с.
Куртиев Рефат. Календарные обряды крымских татар. – Симферополь: Крымучпедгиз, 1996. – 64 с.
Куфтин Б. А. Южнобережные татары Крыма // Крым. – М, 1925. – № 1.- С.22-31.
Куфтин Б.А. Жилище крымских татар в связи с историей заселения полуострова.- М., 1925.- 80 с.
Кушнерян К. История армянской колонии Крыма. – Венеция, 1885.
Лебедева Э.И. Рецепты караимской кухни. – Симферополь: Изд-во “Таврида”, 1992.
Лезина И. Н. К вопросу о стратификации тюркских генотопонимов Крыма //Ономастика. Типология. Стратиграфия. – Москва, 1988. -С.144-161.
Лезина И. Н., Суперанская А. В. Об этнотопонимах Крыма // Тюркская ономастика. – Алма-Ата, 1984.- С.77-89.
Маруневич М.В. Материальная культура гагаузов ХІХ–начала XX вв. – Кишинев: Штиинца, 1988. – 192 с.
Микаелян В. А. История крымских армян. – Ереван : Айастан, 1989. – 419 с.
Микаелян В. А. На крымской земле. Ереван: Айастан, 1974. – 210 с.
Микаэлян В. А. История крымских армян. – Ереван: Айастан, 1989.
Нарушевич Адам. Таврикия, или Известия древнейшие и новейшие о состоянии Крыма и его жителях до наших времен. – К., 1788.
Непомнящий А. А. История и этнография народов Крыма: библиография и архивы (конец XVIII – начало ХХ века). – Симферополь: Доля, 2001. – 816 с.
Новицкая М.А. Орнаментальная вышивка средневекового Крыма// Записки Одесского археологического общества.- Одесса, 1967.- Т.2 (35).- С.284-288.
Оракъ Тою. Праздник урожая. – Евпатория, 2006. – 18 с.
Паллас П.С. Поездка во внутренность Крыма вдоль Керченского полуострова и на остров Тамань// Записки Одесского общества любителей истории и древностей.- 1883.- Т.13.- С.35-92.
Паллас П.С. Путешествие по разным провинциям Российского государства.- Спб, 1773-1788.- Т.1-5.
Патканян, Г. История Нор Нахичевана. – Нор Нахичеван: Изд-во Нор Нахичевана, 1917.
Петренко Л. В. Этнографическая коллекция Ялтинского историко-литературного музея: комплектование, изучение, региональные особенности // Этнография Крыма XIX–ХХI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. – Вып. 3. / Отв. ред. М. А. Араджиони, Л. А. Науменко. – Симферополь, 2012. – С. 103-106.
Покровская Л.А. Термины родства в тюркских языках // Историческое развитие лексики тюркских языков.- Москва : Изд-во АН СССР, 1961.- С.11-81.
Полканов Ю. А. Къырым къарайларынъ аталар-созы. Пословицыи поговорки крымских караимов. – Бахчисарай, 1995. – 78 с.
Полканов Ю. А. Обряды и обычаи крымских караимов-тюрков: женитьба, рождение ребенка, похороны. – Бахчисарай, 1994. – 52 с.
Полканов Ю.А., Полканова А.Ю., Алиев Ф.М. Фольклор крымских караимов. – Симферополь: Доля, 2004. -128 с.
Полканова А. Ю. Антропонимы крымских караимов. Справочник фамилий и имён. – Симферополь: ДОЛЯ, 2012. – 380 с.
Попов А. Н. Вторая учебная экскурсия Симферопольской мужской гимназии в Бахчисарай и его окрестности.- Симферополь, 1888.- 132 с.
Поркшеян Х. А. Устное народное творчество армян Нор Нахичевана. – Ереван: Изд-во Академии Наук Армении, 1965.
Реби Д. И. Письменное наследие крымчаков. — Симферополь, 2010. — 344 с.
Реби Д.И., Ачкинази Б.М., Багинская-Гурджи В.И. Устное наследие крымчаков. -Симферополь: ДОЛЯ, 2011. – 128 с.
Рославцева Л. И. Материальная культура // Тюркские народы Крыма: Караимы. Крымские татары. Крымчаки / Отв. ред. С. Я. Козлов, Л. В. Чижова. – М., 2003. – С. 221–285.
Рославцева Л.И. Одежда крымских татар конца ХVІІІ–начала ХХ в. : Историко – этнографическое исследование. – М.: Наука, 2000. – 104 с.
Санжаровец В. Ф. О национальном составе населения Керчи в 1771–1856 гг. // Этнография Крыма XIX–ХХI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. Вып. 2. / Отв. ред. М. А. Араджиони, Ю. Н. Лаптев. – Симферополь, 2012. – С. 211-217.
Секиринский С.А. Из этнической истории Крыма и Северной Таврии (вторая половина XVIII – начало XX вв.) // Советская тюркология.- 1988.- № 4.- С.87-97.
Сластникова Л.А. Бить в вышивках народов Крыма // Ювелирное искусство и материальная культура: Тезисы докладов участников восемнадцатого коллоквиума (19–23 апреля 2010 г.) / Сост. Н. А. Захарова. – СПб., 2010. – С. 78–80.
Соболєва О. Весілля кримських татар: традиційні форми та трансформації. – Київ, 2015. – 360 с.
Сумароков П. И. Досуги крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду. – СПб., 1803. – Т.1.
Сумароков П. И. Путешествие по всему Крыму и Бессарабии в 1799 году. – М., 1800.
Тевфикова Л. С. Технология производства крымскотатарского килима (по итогам выставки «Вечно молодое древнее искусство») // Этнография Крыма XIX–ХХI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. – Вып. 3. / Отв. ред. М. А. Араджиони, Л. А. Науменко. – Симферополь, 2012. – С. 456-460.
Тер–Саркисянц А.Е. Армяне. История и этнокультурные традиции. – М.: Восточная литература, 1998. – 397 с.
Филоненко В. Детские игры крымских татар // ИТУАК. – № 56. – 1919. – С. 242 – 266.
Филоненко В. Крымские цыгане // Записки Коллегии востоковедов при Азиатском музеее АН СССР. – Ленинград, 1930. – Т. 5. – С. 329 – 342.
Хайруддинов М. А., Усеинов С. М. Этикет крымских татар. Эдепнаме. — Симферополь : СОНАТ, 2001.— 288 с.
Хартахай Ф.А. Историческая судьба крымских татар // Вестник Европы.- 1867.- июнь.- С.141-174.
Чепурина П. Я. Орнаментное тканье крымских татар // ИТОИАЭ. – 1929. – Т. ІІІ (60). – С. 72–77.
Чепурина П. Я. Орнаментное шитье Крыма. – М.-Л. : Всесоюзное кооперативное объединенное издательство, 1938. – 62 с.
Шагинян Ш. М. Дерево сильно корнями: пословицы и поговорки армян Дона на армянском и русском языках: сб. – Ростов-на-Дону: Кн. изд-во, 1973. – 119 с.
Шапшал С.М. Караимы СССР в отношении этническом. Караимы на службе у крымских ханов» – Симферополь, 2004. – 80 с.
Шерфетдинов Я. Звучи хайтарма.- Ташкент: Изд-во литературы и искусства Г.Гуляма, 1990.- 230 с.
Эбубекирова Н. Традиционная крымскотатарская кухня. – Симферополь: Тарпан, 2004. – 32 с.
Pallas P.S. Bemerkungen auf einer Reise in die sudlichen Statthalterschaften des Russische№ Reiches in den Jahren 1793-1794.- Leipzig, 1799.- Bd.1.- 516 s.
Pallas P.S. Travels through the southern provinces of the Russian empire in the years 1793 and 1794. – In two volumes. – Vol. 1 / P.S. Pallas. – London, 1812. – 552 p.Peyssonel M. Traite sur commerce de la Mer Noire.- Paris, 1787.- T.1.- 156 s.