Авторські публікації щодо кримського періоду. Можливі предки і сусіди маріупольських греків.
Оскільки питання етногенезу і формування спільноти кримських християн є дискусійним не тільки у колі дослідників, а й серед лідерів громадської думки маріупольських греків, ми намагалися максимально широко представити події кримської історії і можливих предків та сусідів кримських християн, які могли мати певний вплив на формування їхніх культурних особливостей. Наразі у цей підрозділ бібліографії винесені більше 500 назв авторських публікацій (монографій, статей, доповідей, тез доповідей тощо), які були згруповані за хронологічним принципом у 5 блоків. У кожному блоці бібліографія розташована за кириличною абеткою. На жаль, переважна більшість літератури по кримському періоду написана російською мовою. Авторські публікації іншими іноземними мовами містяться наприкінці розділу.
Варто зауважити, що значна частина інформації міститься у історико-культурних збірках, довідникових виданнях і окремих джерелах, які не відображені у цьому підрозділі авторських публікацій, тож радимо дослідникам звернутися до інших підрозділів бібліографії. Також після 2013 р. на тимчасово окупованих територіях України і в Росії були опубліковані низка досліджень і документів, які є важливими для дослідження кримського періоду історії маріупольських греків. Ці публікації – як авторські, так і збірки, винесені в окремий підрозділ.
Зауважимо, що більшість дослідників заперечують прямий зв’язок культури маріупольських греків з культурою греків Криму античного періоду, проте самі маріупольські греки вважають себе їхніми нащадками. Тож для формування більш повного уявлення про історичний контекст і проведення подальших досліджень, до першого підрозділу ми все ж таки включили події античного періоду історії Криму. Його початок ми датували VI ст. до Р. Х. (згідно археологічних даних про першу грецьку колонізацію півострова), а закінчення – ІІІ ст., коли більшість піздньоантичних поселень Криму загинула від готської, а потім і гунської навали. Проте, будь-яка хронологія є досить умовною, адже поселення таврів, скіфів та ін. існували на півострові ще до приходу грецьких колоністів, а життя у таких великих полісах, як наприклад Херсонес і Пантікапей, продовжилося і після вторгнення кочовиків.
Цей блок бібліографії охоплює 800-900 років. Зауважимо, що про античний період історії Криму написано більше робіт ніж про добу середньовіччя. Щоб не «потонути» у великому обсязі публікацій, що були видані за останні 250+ років, при відборі ми зосередилися на наступних темах: загальні роботи про античну історію і поселення в Криму (з акцентом на Херсонес, Пантікапей, Гірський Крим) та торговельні зв’язки з грецькими полісами на теренах сучасної Туреччини і Греції; етнічний склад населення (за антропологічними, археологічними і письмовими джерелами) і взаємовідносини між «варварами», греками і римлянами; узагальнюючі роботи про господарство і традиційні промисли, культуру повсякденності, мистецтво, про відомі особистості, місцеві міфи, легенди і вірування. Зауважимо, що археологічні дослідження на античних пам’ятках в Криму проводили фахівці з багатьох країн Європи і Америки, тож наша бібліографія ще має значно поповнитися публікаціями іноземними мовами.
Період кримського середньовіччя представлений у декількох блоках. Блок «Від готів до кипчаків. Візантія і християнство на півострові» охоплює також більш ніж 900-літній період історії півострова (від вторгнення готів до ординського завоювання Половецького степу у першій третині ХІІІ ст.). Зауважимо, що про кримське середньовіччя опубліковано значно менше робіт, ніж по античному періоду. Основною причиною є слабкість джерельної бази і негласна заборона в радянські часи досліджувати готів, а також кримських татар, вірмен, греків, і загалом історію Кримського ханства, у зв’язку з подіями Другої світової війни і насильницькою депортацією за національною ознакою у 1944 р. Лише після набуття незалежності України, з 1990-х рр. знову розпочалася активна розробка цієї проблематики.
Оскільки греки є етноконфесійною спільнотою, велику увагу при відборі бібліографії ми присвятили саме темі християнізації населення Криму, зведення церков і монастирів, створенню єпархій і митрополій, місцевим святим. Також серед наведених публікацій можна побачити узагальнюючи роботи по історії візантійських володінь в Криму і міжнародні зв’язки; про етнічний склад населення (алан, готів, греків, євреїв, половців (кипчаків/куманів), сельджуків, хозар та ін.) і різні державні формування на теренах півострова; дискусії з приводу розташування на етнічних територіях християнської спільноти Криму візантійської феми Кліматів, «країни Дорі», «довгих стін» і часу зведення «печерних міст» та фортець; дослідження епіграфістів, археологів і антропологів; травелоги сучасників тощо.
Наступний блок історії кримського середньовіччя присвячений золотоординському періоду – від створення Кримського улусу до османського завоювання Криму у 1475 р. Цей відносно невеликий період часу (біля 350 років) був насичений різними подіями і тісно пов’язаний з історією Золотої Орди, Венеції, Генуї, Візантійської, Трапезундської і Османської імперій. У ці часи закінчилась історія візантійського Херсона, кримське узбережжя перейшло під контроль італійців, а у Гірському Криму виникли християнські феодальні утворення, найвідомішим з яких було князівство Феодоро. Бібліографія цього періоду присвячена історії кримських міст і фортець, зокрема Херсону, Мангупу, Кафі (Феодосії), Боспору/Керчі, Каламіті, Судаку; історії князівства Феодоро і його міжнародним зв’язкам; етнічному складу населення Криму і християнським святиням та єпархіям цього періоду; історії військового протистояння в Криму венеціанців з генуезцями, генуезців з ординцями і з князівством Феодоро, історії створення і падіння Кримського улусу Золотої Орди й формування Кримського ханства, османській експансії в Криму.
Четвертий блок стосується періоду пізнього середньовіччя і нового часу в Криму. Він охоплює події з кінця ХV ст. (коли колишні італійські володіння, кримські порти і територія князівства Феодоро увійшли у склад Кефінського санджаку, а пізніше – еялету Османської імперії, а інші території де також проживали греки – у склад Кримського ханства) і до виселення кримських християн у Надазов’я у 1778 р. і першої анексії Криму Російською імперією у 1783 р. Саме у цей період, на думку дослідників, у Криму закінчилося формування спільноти, яка пізніше стала відомою як «маріупольські греки». У блоці представлений етнічний склад населення Криму у цей період; правове положення християн під владою осман та кримських татар; стан їхніх святинь та єпархій; сусідські взаємовідносини; основні заняття греків Криму; доля Мангупа, Кафи й інших міст; історія Кримського ханства і події російсько-турецької війни 1769-1774 рр. та ті, що передували виселенню греків з Криму; процес підготовки і організація переселення кримських християн у Надазов’я тощо.
Останній, п’ятий блок цього підрозділу присвячений історії та культурі сусідів кримських греків – кримських татар, вірмен, караїмів, кримчаків, рома/чингине, які мали певний вплив на останній період формування цієї спільноти і її культурних особливостей (деякі з них стало мешкали на теренах півострова до середини ХХ ст.), а також подіям, що сталися після 1783 р., адже невелика частина кримських греків у 1778 р. не переселялася з Криму взагалі, а частина – повернулася із Надазов’я до півострова. Переважна більшість робіт стосується особливостей матеріальної і духовної культури кримських татар. Окрім вже перелічених етнічних спільнот в блоці є інформація про культурні особливості гагаузької спільноти, оскільки серед деяких дослідників триває дискусія про певні культурні зв’язки між тюркомовними маріупольськими греками і гагаузами або навіть спільний етногенез. Зауважимо, що наведена бібліографія про сусідів маріупольських греків не є повною і вичерпною та потребує додаткового опрацювання дослідниками, які проводять історичні реконструкції і типологічні дослідження культури маріупольських греків.
Маємо зазначити, що всі наведені в підрозділі публікації були написані як науковцями, так і аматорами, нажаль багато публікацій є компілятивними. Роботи були створені в різні історичні періоди, відповідно з різних ідеологічних позицій – російської (імперської, «руськомирської»), радянської (комуністичної), україно- або греко-центричної. Частина наведених нами робіт опублікована дослідниками, краєзнавцями і політиками, які у наш час підозрюються або вже звинувачені в колабораційній діяльності. Однак в їхніх публікаціях міститься цікавий фактологічний матеріал щодо грецької спільноти і вони можуть бути використані в політологічних, соціокультурних і історіографічних дослідженнях. Закликаємо дослідників бути об’єктивними; дотримуватися наукової етики і критично ставитися до певних висновків, оцінок і коментарів, які містяться в наведених роботах. Питання доречності посилання на деякі публікації залишаємо на ваш розсуд.
Сподіваємося, що сучасні дослідники перешлють нам свої списки публікацій і ми зможемо значно доповнити і уточнити представлену нами бібліографію.
Маргарита Араджионі
Античний період. Від таврів до римлян (VI ст. до Р. Х. - ІІІ ст. від Р. Х.)
Блаватский В.Д. Земледелие в античных государствах Северного Причерноморья. – Москва, 1953.
Блаватский В.Д. Искусство Северного Причерноморья античной эпохи. – Москва, 1947.
Блаватский В.Д. Об этническом составе населения Пантикапея в IV – III вв. до н. э. // Советская археология. – 1958. – № 28.
Блаватский В.Д. Очерки военного дела в античных государствах Северного Причерноморья. – Москва, 1954.
Блаватский В.Д. Пантикапей: Очерки истории столицы Боспора. – Москва, 1964.
Виноградов Ю.Г., Щеглов А.Н. Образование территориального Херсонесского государства // Эллинизм: экономика, политика, культура. – Москва, 1990. – С. 310-372.
Висотська Т.М. Питання етнiчного складу населення пiвденно-захiдного Криму // Археологiя.- 1970.- Т.23.- С.91-107.
Герасимова М.М., Рудь Н.М., Яблонский Л.Т. Антропология античного и средневекового населения Восточной Европы.- Москва : Наука, 1987.- 179 с.
Гущина И.И. Население сарматского времени в долине р. Бельбек в Крыму // Античная история на Юго-Востоке Европы. М., 1974. – С.32-64.
Емец И. А. Греко-варварские взаимовлияния на Боспоре Киммерийском. – Москва, 2002.
Зеест И.Б. Новые данные о торговых связях Боспора с Южным Причерноморьем // Вестник древней истории.- 1951.- № 2.
Зубарь B.M. Северный Понт и Римская империя. – Киев, 1998.
Зубарь В.М. Херсонес Таврический в античную эпоху (Экономика и социальные отношения). – К.: Наукова думка, 1993.- 140 с.
Зубарь В.М. Херсонес Таврический и Римская империя: Очерки военно-политической истории. – К., 1994. – 180 с.
Зубарь В.М. Херсонес Таврический: Основные этапы исторического развития в античную эпоху. – К.: Наукова думка, 1997.- 128 с.
Зубарь В.М. Этнический состав населения Херсонеса Таврического первых веков нашей эры // Материалы к этнической истории Крыма.- Киев: Наук. думка, 1987.- С.78-102.
Зубарь В.М., Мещеряков В.Ф. Некоторые данные о верованиях населения Херсонеса (По материалам некрополя первых веков) // Население и культура Крыма в первые века нашей эры. – К., 1983. – С.96-114.
Зубарь В.М., Русяева А.С. Боспорское царство. – Николаев: Возможности Киммерии, 1997.- 109 с.
Кадеев В. И. Херсонес Таврический в первых веках нашей эры. – Харьков: Изд-во при ХГУ издат. объединения “Вища школа”, 1981. – 144 с.
Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Экономические связи античных городов Северного Причерноморья в I в. до н. э. – V в. н. э.: (На материалах Херсонеса). – Харьков : Вища школа, 1989. – 134 с.
Кондукторова Т.С. Материалы по палеоантропологии Украины // Труды ИЭ.- Т.33.- Антропологический сборник. 1.- 1956.- С.170-177.
Корпусова В.Н. Некрополь Золотое. К этнокультурной истории Европейского Боспора.- Киев: Наук.думка, 1983.- 182 с.
Крижицький С. Д., Зубар В. М., Русяєва А. С. Античні держави Північного Причорномор’я. – Київ: Альтернативи, 1998. – 352 с.
Куликов А. В. К вопросу формирования традиционной системы питания северопричерноморских греков в античную эпоху // Україна-Греція: Історична спадщина і перспективи співробітництва (Маріуполь, 27-29 травня 1999 р.): Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції. – Маріуполь, 1999.- Т.1.- Ч.2.- С.393-396.
Латышев В. В. ΠΟΝΤΙΚΑ: Изборник научных и критических статей по истории, археологии, географии и эпиграфике Скифии, Кавказа и греческих колоний на побережьях Черного моря. – СПб., 1909.
Лысенко А. В. Топонимика Южной части Горного Крыма римского времени // Археологические илингвистические исследования: Материалы Гумбольт-конференции (Симферополь – Ялта, 20 – 23 сентября 2012 г.). – Киев: Стилос, 2014. – С. 101–122.
Масленников А. А. Боспор в эпоху эллинизма (некоторые черты социально-экономической и этнической истории) // Материалы III Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья. – Тбилиси, 1982. – С.63-64.
Масленников А.А. Население Боспорского государства в первые века н.э..- Москва : Наука, 1990.- 232 с.
Мещеряков В. Ф. Религия и культы Херсонеса Таврического І-IV вв. н. э.: Автореф. дис…. канд. ист. наук. – Москва, 1980.
Молев Е. А. Установление власти Митридата Евпатора на Боспоре // Античный мир и археология. – Саратов, 1974. – № 2.
Мыц В. Л., Лысенко А. В., Жук С. М. Пещерный позднеантичный некрополь на горе Ай-Никола // Херсонесский сборник. – Вып. Х. – Севастополь, 1999. – С. 169–180.
Ольховский В. С., Храпунов И. Н. Крымская Скифия. – Симферополь: Таврия, 1990. – 128 с.
Романчук А. И. Были и легенды Херсонеса. – Симферополь, 1996.
Романчук А. И. Человек и общества античности. — Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 1997. — 114 с.
Ростовцев М. И. Сириск – историк Херсонеса Таврического // Журнал Министерства народного просвещения.- 1915.- Апр.- С.151-170.
Ростовцев М. И. Скифия и Боспор. – М., 1925.
Ростовцев М. И. Эллинство и иранство на юге России: Общий очерк. – Пг., 1918.
Русяева А. С. Искусство греков Северного Причерноморья в античную эпоху. – Николаев, 1997.
Русяева А. С. О святилищах Партенос в Крыму // Проблемы греческой культуры: Международная научно-практическая конференция (Мыс Фиолент, Георгиевский монастырь, Крым, 15-21 сентября 1996 г.): Материалы. – Симферополь, 1997.- С.85-87.
Русяева А. С., Зубарь В. М. На берегах Боспора Киммерийского. – Киев: Стилос, 2004. – 239 с.
Русяева А. С., Русяева М. В. Верховная богиня античной Таврики. – Киев, 1999. – 207 с.
Русяева А. С., Супруненко А. Б. Исторические личности эллино-скифской эпохи. – Киев; Комсомольск: Археологія, 2003. – 320 с.
Русяєва Г. С. Цариця Камасарія: релігійно-політичний етюд з історії Боспору // Україна-Греція: Історична спадщина і перспективи співробітництва (Маріуполь, 27-29 травня 1999 р.): Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції. – Маріуполь, 1999. – Т.1. – Ч.1. – С.73-75.
Скржинская М. В. Боспорские варианты общегреческих мифов. // Mouseion/ Сб. ст. в честь проф. А. И. Зайцева. – СПб., 1997.
Скржинская М. В. Боспорский купец Форнион в Афинах // Торговец и торговля в античном мире. – М., 1997.
Скржинская М. В. Боспорські міфи в ілюстраціях аттичних вазописців IV ст. до н.е. // Археологія. – 1997. – №4.
Скржинская М. В. Выступления жителей Боспора в Афинском суде в IV в. до н. э. // Україна-Греція: історія та сучасність: Тези міжнародної наукової конференції (Київ, 29-30 вересня 1993 р.). – К., 1993. – С.140-141.
Скржинская М. В. Герои киммерийских и скифских легенд в греческой литературе и вазовой живописи // Вестник древней истории.- 1986.- №4.
Скржинская М. В. Гимнасии в античных городах Северного Причерноморья // Hyperboreus. Studia classica. – Petropoli. 2001. – Vol.7.
Скржинская М. В. Граждане Боспора и Ольвии на Панафинейских празниках //Тезисы докладов VI чтений В.Д. Блаватского. – М., 1999. – Т.1.
Скржинская М. В. Греческие серьги и ожерелья //Ольвия и ее округа. – К., 1986.
Скржинская М. В. Древнегреческие праздники в Северном Причерноморье // Сучасні проблеми археології. Збірка наукових праць пам’яті В. Ф. Генініга. – К., 2002.
Скржинская М. В. Древнегреческий фольклор и литература о Северном Причерноморье. – К., 1991.
Скржинская М. В. Отражение музыкальной жизни греков на рисунках ваз из Северного Причерноморья // Российская археология. – 1997.- №3.
Скржинская М. В. Сведения греков Северного Причерноморья о панафинейских празднествах VI- IV вв. до н. э. // Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького. – K., 1999. – Вип. 3.
Скржинская М. В. Скифия глазами эллинов. – СПб., 1998.
Скржинська М. В. Герої грецьких міфів у Криму // Наука и культура. – К., 1986. – Вип.19.
Скржинська М. В. Троянський цикл міфів на творах давньогрецького прикладного мистецтва з Північного Причорномор’я // Україна-Греція: Історична спадщина і перспективи співробітництва (Маріуполь, 27-29 травня 1999 р.): Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції. – Маріуполь, 1999.- Т.1. – Ч.1. – С.76-77.
Скржинська М. Театр в античних містах Північного Причорномор’я // Київська старовина – 2002. – № 3. – С.81-90.
Соломоник Э. И. Древние надписи Крыма. – К, 1988.
Соломоник Э. И. Из истории религиозной жизни в северопонтийских городах позднеантичного времени // Вестник древней истории. – 1973. – № 1. – С.55-77.
Сорочан С. Б. Економічні зв’язки Херсонеса Таврійського з Заходом в I ст. до н. е. – V ст. н. е. // Археологія. – К., 1985. – Т.50. – С.9-18.
Храпунов, И. Н. Древняя история Крыма. – Симферополь: Сонат, 2003. – 122 с.
Храпунов Н.И. О древнем названии города: Херсонес Таврический или Херсонес в Таврике? // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2006. – Вып. ХII.- С. 571-584.
Шенерт-Гейс Э. Торгово-экономические связи Северного Причерноморья с Грецией и их отражение в материале монетных находок (VI – I вв. до н. э.) // Вестник древней истории. – 1971. – № 2. – С.25-35.
Шепко Л. Г. Костюм боспорских греков в первые века н. э. // Проблемы греческой культуры: Международная научно-практическая конференция (Мыс Фиолент, Георгиевский монастырь, Крым, 15-21 сентября 1996 г.): Материалы. – Симферополь, 1997.- С.92-94.
Щеглов А. Н. К истории древнего виноградарства в Крыму // Виноградарство и садоводство Крыма. – 1961. – № 12.
Щеглов А. Н. О населении Северо-Западного Крыма в античную эпоху // Вестник древней истории. – 1966. – № 4.
Щеглов А. Н. Основные этапы истории Западного Крыма в античную эпоху // Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья. – Л., 1968.
Щеглов А. Н. Тавры в VII – первой половине IV вв. до н. э. и греко-таврские взаимоотношения // Местные этнополитические объединения Причерноморья в VII – IV вв. до н. э. / Материалы IV Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья. – Тбилиси, 1988. – С.53-81.
Яйленко В. П. Греческая колонизация VII – III вв. до н. э. – Москва, 1982.
Яйленко В. П. Новые эпиграфические данные о Митридате и Фарнаке // Материалы III Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья. – Тбилиси, 1982. – С.111-113.